Макроекономічні проблеми аналізу державної політики досліджувались у працях зарубіжних та українських науковців: Г. Менкью, П. Самуельсона, Д. Веймера, Е. Вайнінга, Д. Стігліца, Д. Сакса, І. Розпутенка, С. Панчишина, Ю. Бажала, В. Базилевича.
В умовах геоекономічних трансформацій макроекономічні засади державної політики повинні базуватись на сприянні розвитку екологічно безпечних виробництв, упровадженню новітніх інноваційних технологій з урахуванням найкращих досягнень світової спільноти.
Перші моделі використовувались як ілюстрація до проблеми дослідження [9, с.37]. У 1576 р. француз Ж. Боден здійснив спробу обґрунтувати зміну рівня цін як результат зміни співвідношення між кількістю грошей і товарів. Ця теорія стала основою монетарної теорії і першою інфляційною моделлю.
У 1758 р. французький фізіократ Ф. Кене розробив першу макроекономічну модель господарського кругообігу “Економічну таблицю” за аналогією кругообігу людини. А. Сміт створив класичну макроекономічну модель, яка пояснювала процеси саморегулювання ринку через механізм ціноутворення. Д. Рікардо запропонував модель міжнародної торгівлі. К. Маркс використав схематичні моделі для відображення процесу розширеного відтворення.
У XIХ ст. свій внесок у моделювання економічних процесів зробили математики - представники неокласицизму А. Пігу, Л. Вальрас, В. Парето, К. Менгер, Ф. Еджворт. Ними створено інструментарій макро- та мікроекономічного аналізу: еластичність попиту, граничний аналіз, коротко- та довгостроковий періоди, взаємозалежність ринків. В їх працях сформульовано основні принципи маржиналізму.
Наприкінці XIX - поч. XX ст. в економічній науці набув розвитку статистичний напрямок, який досліджував і прогнозував циклічний розвиток економіки на основі моделей та методів математичної статистики. Уперше математична статистика була використана в біології англійським ученим К. Пірсоном для вивчення кривих розподілу чисельних характеристик людського організму.
У 1930 - 50 рр. було започатковано економіко-математичний напрямок моделювання. У 1938-39 рр. ленінградський математик Л. Канторович (1912 - 1986) сформулював завдання лінійного програмування і запропонував методи їх вирішення. Моделі радянської економіки будувались на основі економіко-математичних досліджень. Вони охоплювали багаторівневі системи, були досить складними і здебільшого формальними.
Сучасні моделі вирізняються різноманітністю та потужним використанням математичного апарату [9, с.41-46]. Усі моделі будуються за певними припущеннями і спрощують дійсність для розуміння реального світу. Макроекономічні моделі містять у собі екзогенні (зовнішні) та ендогенні (внутрішні) змінні. Одержати ендогенні змінні можна після розв’язку завдання за побудованою моделлю. Зміна екзогенних параметрів у моделі приведе до зміни ендогенних параметрів. Екзогенні змінні задаються до побудови моделі як вхідна інформація для розв’язку поставленої задачі. Ендогенні змінні є результатом розв’язку цього завдання.
Усі моделі класифікуються залежно від обраного критерію [9, с.54-58]. Теоретичні моделі досліджують загальні властивості економіки, застосовуючи дедуктивні методи і формальні припущення, наприклад модель економічного кругообігу. Прикладні моделі аналізують функціонування конкретного економічного об’єкта та використовують результати дослідження на практиці. До прикладних, насамперед, відносяться економетричні моделі та економіко-математичні моделі планування виробництва.
Макроекономічні моделі описують економіку як єдине ціле, використовуючи агреговані величини: ВВП, сукупний попит, пропозиція грошей тощо. Оптимізаційні моделі призначені для вибору найкращого варіанту з певної кількості варіантів. Математичний апарат, який використовується в моделях, поділяє моделі на матричні, лінійні, нелінійні, кореляційно-регресійні, моделі теорії ігор та сіткового планування. Наприклад, модель міжгалузевого балансу - матрична, кейнсіанська функція споживання - лінійна, виробнича функція Кобба-Дугласа - нелінійна.
Проблема дискримінації на ринку праці України та шляхи її подолання
Актуальність
обраної теми доводиться тим, що й зараз ми живемо у середовищі, де
дискримінація є поширеною. Ми не тільки маємо уяву про дискримінацію у трудовій
сфері, але деякі знайомі кожного з нас стикався з цією проблемою, це я можу ...
Критика постіндустріального суспільства
Актуальність вибраної теми полягає в тому, що сучасна теорія
постіндустріального суспільства має певні визначні характеристики, не всі з
яких є позитивними в контексті подальших перспектив її розвитку. Огляд деяких
критичних думок дозв ...