Макроекономічна політика - це курс дій, що приймається та дотримується урядом країни. Макроекономічна політика має такі напрямки: зовнішня, внутрішня; соціальна, інноваційна, інвестиційна тощо.
Вирізняють такі проблеми макроекономічної політики: забезпечення ефективного функціонування економіки; повна зайнятість; мінімальний рівень інфляції; перерозподіл доходів; забезпечення стійкого економічного зростання держави; регулювання макроекономічних процесів відкритої економіки тощо [8, с.70].
Об’єктом макроекономічного аналізу виступає економічна система в цілому та її агреговані параметри. Макроекономічна система - це взаємопов’язана система зв’язків між економікою в цілому та її господарськими суб’єктами.
Мета державного управління в “донезалежний” період полягала в ефективному запровадженні програм, що сформовано в рамках політичного процесу. Існує декілька теоретичних підходів до вивчення державної економічної політики [2, с.25], що дозволяє з різних позицій і поглядів здійснити її загальний аналіз.
Найважливіші підходи до вивчення державної економічної політики представлені науковими теоріями ( табл. 1).
Таблиця 1.
Назва теорії |
Основні положення |
1) інституціоналізм |
розглядає державну економічну політику як результат діяльності державних інститутів (уряд, парламент, бюрократія, судові органи та ін.). |
2) концепція політичного процесу |
подає державну економічну політику як результат політичної діяльності, що має певні рівні й етапи у процесі розв’язання суспільних проблем. |
3) теорія груп |
оцінює державну економічну політику як результат групової боротьби, конфлікт між різними групами в суспільності й уряді; |
4) теорія раціоналізму |
розглядає державну економічну політику як результат діяльності щодо досягнення оптимальних суспільних цілей на підставі розроблених технологій управління; |
5) теорія гри |
державна економічна політика як раціональний вибір у конкурентній боротьбі двох найвпливовіших сторін у суспільстві або уряді; |
6) теорія суспільного вибору |
державна політика як результат діяльності індивідів, яка виходить з усвідомлення власних інтересів і прийняття відповідних рішень для досягнення вигоди; |
7) теорія відкритих систем |
державна економічна політика як наслідок відповіді політичної системи на запити й потреби відповідних структур і чинників зовнішнього середовища. |
Державне управління спирається на аналіз політики, сформовану тактику, стратегічні цілі та враховує світові глобальні тенденції економічного розвитку. Аналіз макроекономічної політики - це комплекс аналітичних процедур, що спрямований на одержання поради або вироблення стратегії щодо майбутніх дій. За Д. Веймером і Е. Вайнінгом, аналіз державної (макроекономічної) політики - це порада щодо державних рішень (дій), орієнтована на клієнта й базована на суспільних цінностях” [4, с.125-156].
У теперішній час у світі сформувалось три провідні системи планування та регулювання: північно-американська (США, Канада), азіатська (Японія та Південна Корея), європейська (Франція та Швеція). Лідером у прогнозуванні є США. Прогнозування в США вважається однією з важливіших форм регулювання економіки.
Оцінка та механізм забезпечення економічної безпеки підприємства
Сучасне підприємство знаходиться в умовах безперервної зміни
середовища його існування. Ця нестабільність вимагає від господарюючих
суб‘єктів постійної адаптації, зокрема пошуку нових і вдосконалення вже відомих
засобів забезпечення си ...
Інтегральна ефективність діяльності
Суспільство
ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того або іншого успіху. В
основі прогреса лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється
економічна і соціальна результативність господарської діяльності. При
зн ...