Територіальна організація торговельного обслуговування - це процес просторово-ієрархічної локалізації закладів торгівлі у взаємозв’язку з розселенням, соціальними, економічними, природними, технологічними та іншими факторами і структурами управління, які виконують конкретні функції в суспільному відтворенні.
Дослідження регіональних відмінностей у рівнях розвитку закладів торгівлі, їх типах і видах, обсягах торговельного обслуговування, структурі товарообороту полягає у визначенні закономірностей, принципів і факторів організації торгівлі, формуванні регіональних територіальних торговельних систем і її елементів.
Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки і трансформаційних процесах, які стосуються всієї економічної системи країни та її адміністративних одиниць, втратили чинність наступні закономірності, що діяли при командно-адміністративній системі господарювання: рівномірність, планомірність, пропорційність, гармонійність. Також впродовж економічної кризи не спостерігалось і не підтверджувалося статистичними даними вдосконалення структури товарообороту (до 1997 р.), випереджаючі темпи зростання його у сільській місцевості та мінімізація витрат часу на купівлю товарів ( або територіальна доступність закладів і підприємств), вирівнювання регіональних рівнів торговельного обслуговування населення.
Сучасні закономірності територіальної організації торгівлі обумовлюються дією законів вартості, конкуренції, концентрації, а конкурентоспроможність товару стає головним фактором розвитку і розміщення торгівлі. В сучасних умовах зросло значення таких закономірностей як комплексності у торговельному обслуговуванні, концентрації торговельних підприємств різних форм і видів на конкретній території, поєднанні підприємств торгівлі з іншими дозвільницькими, тематичними, культурними закладами.
Отже, можна констатувати що на сучасному етапі розвитку торгівлі в Україні об`єктивними закономірностями розвитку торговельної сфери є:
1. Залежність рівня торговельного обслуговування від економічного рівня розвитку регіону.
2. Зростання регіональних обсягів товарообороту як взагалі, так і на душу населення.
. Зростання значення ринків у торговельному обслуговуванні населення.
. Комплексна концентрація торговельних підприємств різних видів на конкретній території.
. Поєднання офіційно фіксованих зон обслуговування із зонами, що формуються.
. Підвищення ролі міст у торговельному обслуговуванні населення країни, і в першу чергу м. Києва.
. Збільшення території торговельних майданчиків та ринків і погіршення санітарних умов продажу товарів широкого вжитку.
Дія об’єктивних закономірностей у практичній торговельній діяльності реалізується через низку принципів розміщення підприємств. Принципи територіальної організації торгівлі можна поділити на загальні і специфічні.
Перші відображають ефективність територіальної організації:
· територіальної доступності:
· оптимальності, що забезпечує ефективність торговельної діяльності;
Підприємство та підприємництво
Будь-яка нація пишається плодами діяльності своїх підприємців. Але будь-яка нація і кожен її окремий представник пишаються і своєю причетністю до втілення якої-небудь конкретної підприємницької ідеї. Підприємництво як одна з конкретних фор ...
Сутнісна характеристика предмета політичної економії та еволюція її розвитку
Здобуття Україною на зламі тисячоліть незалежності й перехід від
адміністративно-командної системи управління до ринкової економіки посилюють
інтерес громадськості до економічної теорії, зокрема, до політичної економії.
Політична еко ...