Теоретико-методичні підходи дослідження регіонального розвитку внутрішньої торгівлі

Для встановлення рівня тісноти зв’язків між окремими елементами функціонально-компонентної та функціонально-територіальної структури внутрішньої торгівлі доцільно використовувати метод кореляційного аналізу. Найбільш ефективним методом є обчислення показника параметричної кореляції:

де r - коефіцієнт параметричної кореляції, xi - значення першого явища при і-му (i=1,2,…,n) спостереженні, yi - значення другого явища при і-му спостереженні, x,y - середні значення першого і другого явища, σx, σy - середнє квадратичне відхилення відповідно першого і другого показника ряду спостережень. При коефіцієнті кореляції r=0,8-0,9 між явищами існує тісний прямий взаємозв’язок, при r=0,3-0,8 - середній, при r=0-0,3 явища між собою не пов’язані. Якщо коефіцієнт кореляції від’ємний, між явищами існує обернений взаємозв’язок певної тісноти.

Для перевірки впливу раніше визначених факторів розвитку і розміщення торговельних закладів та їх роботи доцільно розрахувати коефіцієнти парної кореляції:

· між кількістю закладів торгівлі та чисельністю населення;

· між кількістю закладів торгівлі, що здійснюють торгівлю автотранспортними засобами та доходами населення;

· між кількістю торговельних закладів, що здійснюють торгівлю медикаментами та показниками смертності населення;

· між кількістю міського населення та чисельністю діючих ринків з продажу споживчих товарів.

Аналіз територіальної структури торговельного обслуговування або розміщення торговельних закладів, товарообороту та споживання продовольчих і непродовольчих товарів населенням проводиться шляхом математично-статистичної обробки відповідних територіальних рядів статистичних показників.

Для характеристики рівномірності розподілу аналізуємих величин по регіонам можна використати криву Лоренца і коефіцієнт Джині.

За величиною загального обсягу товарообороту на душу населення ( а також обсягів товарообороту продовольчих і непродовольчих товарів на одну особу) регіонів доцільно проаналізувати відхилення від загальнонаціонального показника за 2010 р. і побудувати або стовпчикові діаграми або „радарні" діаграми.

Для характеристики частки торгівлі регіону або області можна застосувати коефіцієнт локалізації, який визначається за формулою:

К = Тр / ВРП р : Т кр / ВРП кр. ,

де К - коефіцієнт локалізації торгівлі в районі;

Т р. - обсяг товарообороту району;

Т кр. - обсяг товарообороту країни;

ВРП р. - валовий регіональний продукт району;

ВРП кр. - валовий регіональний продукт країни.

Чим вище концентрація або локалізація торгівлі в регіоні, тим більше буде значення коефіцієнту К. Якщо К більше 1, то локалізація галузі в регіоні перевищує середню частку цієї галузі в валовому продукті країни.

Система територіальних індексів відносних показників кількісних характеристик розвитку окремих територій, де за базу приймаються середні показники по країні (району), дозволяє робити широкі порівняння і узагальнення щодо функціональної структури території. Індекс рівня порайонної спеціалізації торгівлі - це відношення питомої ваги торгівлі у певному районі до питомої ваги тієї ж галузі в країні.

Подібні статті по економіці

Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій
Спеціальні економічні зони у країнах з перехідною економікою мають сприяти швидшому становленню ринкових механізмів в окремих регіонах. І в даній роботі ставиться за мету не лише довести наскільки вільні економічні зони (ВЕЗ) є ефек ...

Статистичні таблиці в аналізі сільськогосподарського виробництва
Вибраною темою для написання цієї роботи є „Використання статистичних таблиць в аналізі сільськогосподарського виробництва”, це зумовлено великим значенням цього статистичного елементу в системі зведення і групування матеріалів статист ...