У другій половині XIX століття дослідження концентруються всі в більшій мірі на розгляді конкретних відносин ринкових агентів, виробленні відповідних практичних рекомендацій. Вчені все частіше прагнуть до дослідження проблем оптимізації розподілу обмежених ресурсів, широко застосовуючи для цих цілей апарат граничних величин, математичні методи. Слідом за цим змінюється і назва самої науки. Термін political economy («політична економія») витісняється новою назвою - economics («економічна теорія»).Своє нове ім'я економічна наука отримала в вийшла в 1890 р. книзі видатного англійського економіста, основоположника неокласичного напряму, глави «кембриджської школи» Альфреда Маршалла (1842-1924). Називалася вона «Принципи економічної науки» (Principles of economics). Автор книги вважав, що економічні дослідження повинні слідувати практиці життєвої логіки, бути науковим узагальненням раціонального мислення і поведінки ринкових агентів. Тому під «економікс» стали розуміти науку, що досліджує поведінку людей в процесі виробництва, розподілу і споживання рідкісних благ і послуг у світі обмежених ресурсів, а також способи найбільш ефективного використання цих ресурсів [13].
В економічній теорії неокласичного напряму було сформульовано положення про те, що і попит і пропозиція є рівнозначними елементами механізму ринкового ціноутворення. А. Маршалл по-своєму інтерпретував умови балансу попиту та пропозиції, активно використовуючи поняття ринкової рівноваги. Саме в рамках неокласичного напряму був розроблений і отримав швидке поширення принцип функціональних співвідношень економічних процесів [19].
У центрі уваги представників неокласичного напряму знаходився аналіз умов, при яких споживачі і виробники максимізують свій добробут. Як показав А. Маршалл, така максимізація можлива лише в умовах вільної конкуренції, і саме тоді, коли ринок приходить в стан збалансованості, рівноваги [13].
Таким чином, головні проблеми, вивчення яких займалися А. Маршалл, є:
. Центральне місце - проблема ринкового формування цін: ринкова ціна - результат перетину ціни попиту та пропозиції; рівноважна ціна - в точці рівноваги попиту та пропозиції (хрест Маршала); ідеальна картина ринкової взаємодії - попит і пропозиція в однаковій мірі впливають на зміну ціни; на різних відрізках часу проявляються різні закономірності (у короткостроковому періоді попит бере на себе роль головного регулятора ціни, в довгостроковому - пропозиція).
. Концепція про еластичність попиту - показник залежності обсягу попиту від зміни ціни. Еластичності попиту залежить від трьох факторів: граничної корисності, ринкової ціни і грошового доходу.
. Щоб мати нижчі витрати розумна продуктивність буде прагнути до найефективнішого поєднанню факторів виробництва.
. Теорія розподілу - (умови попиту та пропозиції, якими визначається ціна факторів) чотири фактори виробництва: земля - рента; праця - заробітна плата; капітал - відсоток; фактор організації - прибуток, що становить в сумі національний дивіденд [14].
Виходить, що теоретики неокласичного напряму визначили як один з основних пунктів свого аналізу механізм формування цін на основі ринкових факторів у процесі їх взаємовпливу [2].
Створені неокласиками інструменти аналізу і сьогодні складають «золотий фонд» світової економічної науки. Це - еластичність попиту, граничний аналіз, відмінність між короткими і тривалими періодами при обліку тимчасових впливів на господарську діяльність, аналіз внутрішнього і зовнішнього виробничої економії в теорії фірми, взаємозалежність ринків та інІдеалізація механізму вільної конкуренції («невидима рука» ринку здатна направляти розвиток економіки щодо найбільш ефективного шляху), недооцінка ролі держави (воно має бути лише «нічним сторожем»), характерні для неокласиків, визначали розвиток економічної теорії протягом ряду десятиліть, аж до кінця 20-х років минулого століття. Економічна теорія цього періоду спочатку іменувалася «теорією ціни», потім «теорією фірми», і, нарешті, отримала широко використовуване сьогодні назву «мікроекономіка» [5].
Вже на рубежі XIX і ХХ століть мікроекономічний аналіз піддається гострій критиці з боку деяких вчених, однак в остаточному підсумку опозиційні виступи, як це часто трапляється, тільки сприяли розвитку і зміцненню авторитету неокласичного напряму. У цей період науці стали відомі імена таких видатних вчених-неокласиків, як Артур Пігу (1577-1959), Карл Менгер (1840-1921), Євген Бем-Баверк (1851-1914), Фрідріх Візер (1851-1926), Леон Вальрас (1834-1910), Вільфредо Парето (1848-1923) та ін Саме в їх працях були остаточно сформульовані основні принципи маржиналізму (від marginal - граничний - англ.), або теорії граничної корисності, знаменовавшей воістину революційний прорив в уявленні про цінності, ціною, пропорціях обміну, витратах, попиті і пропозиції та ін Маржиналісти в основу економічного аналізу поклали суб'єктивні оціночні судження залучених у господарські відносини суб'єктів [13].
Підвищення продуктивності праці персоналу на прикладі ТзОВ Хлібодар
Необхідність
прийняття господарського рішення зумовлена існуванням проблем - складних
теоретичних питань чи практичних ситуацій, що характеризуються розривом між
тим, що є та що повинно бути. Поняття «технологія прийняття рішень» вимаг ...
Поняття зносу в теорії оцінки вартості
Серед елементів ринкової економіки окреме місце посідає
нерухомість, що виступає як кошти виробництва (земля, адміністративні,
виробничі, складські, торгові й інші будівлі і приміщення, і навіть інші
будівлі) і предмета чи об'єкта спож ...