Кене висунув вчення про еквівалентності обміну. Він довів, що «обмін або торгівля не породжують багатств, здійснення обміну, нічого, стало бути не, виробляє» і пояснив це тим, що у сфері обміну, в умовах вільної конкуренції відбувається обмін рівновеликих вартостей, якими товари мають ще до того, як надходять на ринок. Звідси випливало, що в обміні багатство не створюється і прибуток не виникає [6].
Центральне місце в економічній системі фізіократів займало вчення про "чистий продукт", під яким Кене стверджував, що «чистий продукт» створюється лише в землеробстві, де під впливом сил природи збільшується кількість споживчих вартостей. У промисловості «чистий продукт» не виникає, багатство не створюється [4].
Заслугою фізіократів є дану ними у межах буржуазного кругозору аналіз капіталу. Причому капітал вони розглядали не як гроші (вони лише кошти придбання капіталу), а як продуктивний капітал.На відміну від меркантилістів фізіократи відкидали втручання держави в економічне життя, вимагали надання повної свободи капіталістам, промисловцям, фермерам і торговцям [16].
Поворот до дослідження виробництва відкрив шлях для виникнення наукової політичної економії. Найбільш обгрунтовані відповіді на дані питання дала класична школа [5].
Класична школа виникла в епоху, коли капіталізм завойовував своє панування. Він уже створив потужні промислові підприємства і йшов по шляху їх вдосконалення, здійснюючи промисловий переворотМеркантилісти шукали походження багатства в зовнішній торгівлі. Фізіократи перенесли дослідження зі сфери обігу в сферу виробництва. Заслуга класичної школи полягає в розробці теорії трудової вартості [16].
Раннім економістом-класиком можна визнати найбільшого англійського економіста XVII століття Вільяма Петі, найбільш великим економістом-класиком мануфактурного періоду є видатний мислитель XVIII століття Адам Сміт. Найбільшого розвитку і свого завершення класична школа досягла до кінця промислового перевороту в Англії (початок XIX століття) в працях Давида Ріккардо [18].
Проведений А. Смітом аналіз природи людини, взаємодії та взаємозв'язку людини і суспільства був покладений в основу формулювання поняття «економічна людина», хоча саме це поняття виникло пізніше. А.Сміт вважав, що основним стимулом економічної активності людини є приватний інтерес. Процвітання суспільства, таким чином, можливо тільки на шляхах індивідуального благополуччя, а приватний інтерес - це настільки потужний стимул, який готовий подолати сотні прикрих перешкод, якими безумніше людських законів так часто утруднює його діяльність.Основою економічного вчення Сміта був принцип вільної конкуренції. Тільки при вільному пересуванні капіталу, товарів, грошей і людей ресурси суспільства можуть використовуватися оптимально. Політика «природної свободи» була фундаментально заснована в теорії Сміта і включала наступні елементи:
Вільний рух робочої сили;
Вільна торгівля землею;- Скасування урядової регламентації функціонування промисловості і внутрішньої торгівлі;
Свобода зовні торгівлі.
Економічна політика багатьох країн через століття випробувала на практиці теорію А.Сміта, домігшись економічного відродження [1]. Найвизначнішою постаттю англійської класичної політекономії став Давид Рекардо, що опублікував свої роботи на початку XVIII століття. Відмінною рисою його наукової системи стало визнання закону вартості, фундаментом на якому вибудовується в єдине ціле теорія політичної економії [6].
Ринкова інфраструктура
Проголошення
України незалежною державою відкрило реальні можливості переходу її до ринку.
Подолання деструктивного тоталітарно-адміністративного режиму,корінна
перебудова економічних процесів шляхом здійснення радикальних реформ,
спрямов ...