Економічна сутність теорії граничної корисності та основні принципи австрійської школи

Основні теорії граничної корисності зводяться до наступного:

основна ідея граничності полягає в тому, що цінність товару визначається корисним ефектом, який він здатний принести споживачеві;

кожна додаткова одиниця товару приносить споживачеві додаткову корисність, яка називається граничною корисністю даного блага;

гранична корисність має спадний характер. Це означає, що чим більша кількість одиниць спожитого блага, тим менша гранична корисність одержувана при споживанні кожної наступної одиниці цього блага;

між граничною корисністю і цінністю блага існує обернена залежність;

цінність даного блага визначається корисністю останньої одиниці цього блага, що задовольняє найбільш загальну потребу.

Економісти австрійської школи розглядали:

) вчення про предмет політекономії, її методологічні основи;

) аналіз вартості товару і факторів, що впливають на її формування та ін.

Об’єктом дослідження було індивідуальне господарство. Суспільне виробництво австрійські економісти розглядали як суто арифметичну суму таких окремих елементів.

Обстоюючи позиції мінової концепції, економісти австрійської школи обмежували економічні відносини лише ринковими зв’язками, тобто відносинами обміну. Саме вони, на їхню думку, є засадними в історичних дослідженнях, оскільки визначають пропорції, котрі формуються у виробництві і надають йому відповідного характеру.

Основою економічної діяльності вважалося психологія суб’єкта господарювання, яка зумовлює його потреби, мотиви діяльності й усю його економічну поведінку. При цьому об’єктивний характер розвитку суспільного виробництва і власних йому законів повністю ігнорувався. В їхніх системах усі економічні суб'єкти цілком однорідні й рівноправні, кожний діє виключно у власних інтересах. Економічні закони в такому разі стають наслідком взаємодії індивідуальних рішень.

Коло питань, що їх вивчали економісти австрійської школи, є досить широким. Це і вчення про предмет політичної економії, її методологічні основи, метод дослідження економічних процесів, аналіз вартості товару і факторів, що впливають на її формування, та ін.

Вихідним методологічним принципом, на якому базується система поглядів австрійських учених, був суб'єктивно-психологічний підхід до аналізу економічних процесів і їхніх факторів.

Згідно з цією концепцією політична економія має вивчати свідомість суб'єкта господарювання, тобто психологію людини, що зайнята в економічній сфері. Для того щоб вивчити і розкрити закони економіки в цілому, треба було, на їхню думку, спочатку вивчити механізм їхньої дії на прикладі одного ізольованого господарства, а потім екстраполювати отримані висновки на всю сукупність господарств. Такий метод дослідження отримав назву «робінзонат».

Основою економічної діяльності вважалася психологія суб'єкта господарювання, яка зумовлює його потреби, мотиви діяльності й усю його економічну поведінку. При цьому об'єктивний характер розвитку суспільного виробництва і властивих йому законів повністю ігнорувався. В їхніх системах усі економічні суб'єкти цілком однорідні й рівноправні, кожний діє виключно у власних інтересах. Економічні закони в такому разі стають наслідком взаємодії індивідуальних рішень.

Подібні статті по економіці

Інтегральна ефективність діяльності
Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того або іншого успіху. В основі прогреса лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна і соціальна результативність господарської діяльності. При зн ...

Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення
Поняття прибутку в економічній системі існує у зв'язку з наявністю то­варно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового дохо­ду, який за індивідуаліс ...