Економічні ідеї займали значне місце в творах старогрецького філософа Платона (427-347 рр. до н.е.). Найбільш відома його робота «Політика або держава». Платон розглядав державу як співтовариство людей, породжене самою природою, вперше висловивши думку про неминучість ділення держави (міста) на дві частини: на багатих і бідних. Платон приділяв велику увагу проблемі розподілу праці, розглядаючи його як природне явище. У його концепції обґрунтовувалася природжена нерівність людей. Ділення на вільних і рабів він тлумачив як нормальний стан, даний самою природою. Раби розглядалися як основна продуктивна сила, а їх експлуатація - як засіб збагачення рабовласників. Вільними громадянами могли бути тільки греки. На рабів перетворювалися варвари, іноземці. За головну галузь господарства Платон вважав землеробство, але схвально відносився і до ремесел [14, c. 6].
Найбільший внесок в розвиток економічної думки Стародавньої Греції вніс найвеличніший мислитель давніх часів Аристотель. Економіка на думку Аристотеля представлена, перш за все найважливішою і почеснішою діяльністю людей в землеробстві, а також тих, хто зайнятий ремеслом і дрібною торгівлею. Її мета - задоволення насущних життєвих потреб людини, і тому вона має бути об'єктом турботи держави. Аристотель, будучи переконаним ідеологом натурально-господарських стосунків, що склалися в його країні, зміг значно більше інших своїх сучасників заглибитися в конкретні економічні проблеми і розробити оригінальний на той час проект ідеальної держави.
Згідно з проектом Аристотеля природні «закони природи» обумовлюють ділення суспільства на вільних і рабів і їх праці на розумову і фізичну. Ідеалізуючи в рамках цієї концепції модель рабовласницького державного пристрою, він як би штучно «спрощує» найважливіші елементи господарського життя. Наприклад, за Аристотелем, «насправді речі такі різні не можуть стати сумірними». Звідси «5 лож - 1 будинку» тому, що їх сумірність досягається нібито тільки завдяки грошам. Його політичні погляди викладені в роботі «Політика» і інших творах [15].
Видатною заслугою Аристотеля в розвитку економічної думки є його спроба проникнути в суть економічних явищ, розкрити їх закономірності. У цьому Аристотель істотно відрізнявся від своїх попередників (Ксенофонта, Платона), поклавши початок економічному аналізу, що виявилося в підході до визначення предмету економічної науки, у вивченні обміну, форм вартості і так далі. Аристотель розглядав економічні явища з погляду найбільшої користі. Все, що відповідало інтересам зміцнення господарства, приймалося як природне і справедливе. Навпаки, все, що розхитувало і розкладало господарство, відносилося до розряду явищ протиприродних. З цієї точки зору оцінювалося багатство і його джерела, засоби задоволення потреб суспільства [14, с. 7].
Як наука, тобто як система знань про економічні процеси, політична економія виникла набагато пізніше - у ХVІІ-ХVШ ст., коли почав зароджуватись капіталізм, економічні відносини стали набагато складнішими, виникла необхідність їх регулювання на рівні держави.
Вперше назва «політекономія» була вжита французом Антуаном Монкретьєном у «Трактаті політичної економії», який побачив світ у 1615 р. Чому саме так Монкретьєн назвав свій твір, а не просто «економія» або «економіка», як це робили давньогрецькі мислителі або його сучасники? Річ у тім, що починаючи з Ксенофонта й Аристотеля, всі, хто вживав ці слова (економія, економіка), вкладали в них первісний зміст - це домоводство, управління особистим господарством, сім'єю. Але Монкретьєн пише не про таке господарство. Його думки були скеровані на процвітання господарства як державної, національної спільності. Підкреслюючи саме це, він і поставив перед словом економія визначення політична.
Обложение налогом внешнеэкономической деятельности
Побудова
і релізація ефективної системи оподаткування являється невід’ємною умовою
створення діючого механізму регулювання економічних процесів в державі. Система
оподаткування представляє собою сукупність податків, зборів, інших ...
Організація економічної служби на підприємстві ПОСП Рояківка
Важливу
роль у виробництві сільськогосподарської продукції відіграють АПК, що єдиною
цілісною виробничо-економічною системою, яка охопила цілий ряд галузей
народного господарства спеціалізованих на виробництві продовольства.
Головне ...