Сучасний стан територіальних громад Луганської області

Адміністративно-територіальний устрій Луганської області сформувався ще за часів радянської влади. У колишньому Радянському Союзі чи не єдиними критерієм надання території статусу міста чи села була наявність промислових об’єктів. Відтак усі території, на яких були передумови для розвитку важкої промисловості, механічно були віднесені до території міст, інші ж - отримали статус сільських територій. В умовах централізованої планової економіки такий територіальний устрій, певно, задовольняв вимоги часу, однак в сучасних ринкових умовах, він суттєво гальмує економічний розвиток.

Систему адміністративно-територіального устрою Луганської області сьогодні характеризують наступні ознаки:

. Поділ області на дві нерівноцінні та суттєво відмінні у соціально-економічному відношенні частини. Сільськогосподарські райони зосереджені переважно у північній частині області (на 63 % території області проживає 15 % населення); південна частина Луганщини є техногенно-урбанізованою (37 % території та 85 % населення області).

. Наявність так званих «міст-матрьошок» (міста обласного значення, які мають у підпорядкуванні інші адміністративно-територіальні одиниці (АТО) - міста, селища міського типу, села, сільські ради). Зазначений «феномен» адміністративно-територіального поділу зумовлює те, що одні й ті ж самі території одночасно перебувають під юрисдикцією двох-трьох-чотирьох рад базового рівня. Наприклад, на території м. Красний Луч знаходиться 4 міста: Красний Луч, Вахрушеве, Міусинськ, Петровське та 8 селищ (при цьому населення лише одного із підпорядкованих смт. Федорівка становить 400 осіб). В цілому подвійне підпорядкування наявне у 16 населених пунктах області.

. Значне черезсмужжя міст обласного значення та наявність численних анклавів в районах. Наприклад, м. Щастя розташоване на значній відстані від обласного центру і відділене від нього землями Станично-Луганського району, проте, адміністративно воно є частиною Луганська. Невпорядкованою залишається й територія Антрацитівського району Луганської області: села та селища даного району територіально відмежовані від районного центру населеними пунктами, які входять до складу інших районів. Зокрема, селище міського типу Фащівка, що адміністративно відноситься до м. Антрацит, розташоване від останнього на відстані 60 км, хоча географічно це селище на 20 км є ближчим до м. Красний Луч. Існуючий адміністративно-територіальний устрій створює масу незручностей для мешканців: замість того, щоб отримати необхідну адміністративну послугу за місцем проживання, мешканці змушені витрачати додатковий час і гроші на подолання значних відстаней до районного центру.

. Значна кількість територіальних громад Луганщини має щільність населення меншу, аніж загальноукраїнська. Так, 193 ради області (58 % від загальної кількості ) 5 мають щільність населення 25 осіб на км2, що нижче, ніж щільність сільського населення в середньому по Україні. Ця особливість характеризує переважно сільські та селищні ради області. Ще 51 рада (15 %) має щільність населення від 25 до 80 км3. Тільки у 88 радах (27 %) щільність населення перевищує середню по Україні.

Вище перераховані особливості дозволяють зробити наступні висновки:

органи місцевого самоврядування значної кількості територіальних одиниць області фактично позбавлені фінансових, матеріальних та організаційних можливостей вирішувати місцеві проблеми через подвійну підпорядкованість радам вищого рівня. В результаті - на плечі платників податків важким тягарем лягають витрати на утримання адміністративних апаратів місцевих (сільських та селищних) рад, які в умовах відсутності ключових для вирішення місцевих проблем повноважень є фактично безвідповідальними перед своїми виборцями;

низька щільність населення, особливо на території сільськогосподарських районів, області сприятиме подальшому занепаду сільських громад. Природне скорочення людського капіталу (високий рівень смертності, внутрішні міграції) сільських територій, зменшення частки сільськогосподарського виробництва в умовах низької щільності населення значно зменшують можливості самозабезпечення розвитку територій.

Подібні статті по економіці

Ринок праці в соціально-економічній системі
Актуальність роботи полягає в тому, що в сьогоднішній економічній ситуації, яка склалась в Україні, необхідна розробка ефективних заходів щодо соціального захисту населення і насамперед його найбідніших верств; формування потреби народ ...

Підвищення продуктивності праці персоналу на прикладі ТзОВ Хлібодар
Необхідність прийняття господарського рішення зумовлена існуванням проблем - складних теоретичних питань чи практичних ситуацій, що характеризуються розривом між тим, що є та що повинно бути. Поняття «технологія прийняття рішень» вимаг ...