У статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів; подаються окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. У підсумок балансу зараховується залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату складання балансу.
У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в певний період часу.
У статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» наводиться заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка виникає в період нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.
У статті «Відстрочені податкові активи» відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах унаслідок тимчасової різниці між балансовою вартістю активів та оцінкою цих активів, яка використовується з метою оподаткування.
У статті «Інші необоротні активи» наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до зазначених вище статей розділу «Необоротні активи».
Аналіз фінансової стійкості підприємства
Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу II активу балансу.
Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у балансі.
Перший показник - наявність власних оборотних засобів; визначається різниця величини джерел власного капіталу та величини необоротних активів:
ОЗвл = Двлк-Ан,
де ОЗвл - власні оборотні засоби;
Двлк - джерела власного капіталу (розділ І пасиву балансу);
Ан,- необоротні активи (розділ І активу балансу).
Другий показник - наявність власних і довгострокових зобов'язань джерел формування запасів і витрат, одержується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових: кредитів і позикових засобів:
ОЗвлд = (Двлк +Дк) - Ан, ,
де Дк - довгострокові зобов'язання.
Третій показник - загальна величина головних джерел формування запасів і витрат; дорівнює сумі попереднього показника та величини короткострокових кредитів і позиковим засобів:
03 = (Двлк+Дк+Ккр)-АН,
де ОЗ - загальна величина джерел формування запасів і ви трат;
Ккр - короткострокові кредити і позикові засоби.
Кожний із наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат має бути зменшений на суму іммобілізації оборотних засобів у складі інших дебіторів та інших оборотних: активів.
Цим трьом показникам наявності формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування.
Це: надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів:
DОЗвл= О3вл - Ао,
де Ао- запаси і витрати;
надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат:
DОЗвл= О3вдл - Ао,
надлишок (+) або нестаток (-) загальної величини головних джерел формування запасів і витрат:
DОЗ = ОЗ-А0.
Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансову ситуації за ступенем їх стійкості.
При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.
Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій:
. абсолютна стійкість фінансового стану;
2. нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність;
3. нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів.
Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:
- виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;
- вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових і довгострокових джерел формування запасів і витрат.
Соціальний захист населення України стан, проблеми та шляхи вирішення
В умовах розбудови української державності та розвитоку
ринкових відносин потребують гарантій соціального захисту усі прошарки
населення України.
Виникає зростання потреби в ефективному соціальному захисті
викликане погіршенням добр ...
Особливості процесу первісного нагромадження капіталу та економічні ідеї меркантилізму (XVI-XVII ст.)
XVII-XVIII
століття займають особливе місце в історії Нового часу. Це був повний протиріч,
боротьби і нових теорій перехідний період, який завершив історію європейського
феодалізму і поклав початок періоду перемоги і затвердження капіт ...