Нарахування амортизації проводиться щомісяця. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничого, визначається розподілом річної суми амортизації на 12 місяців.
Відповідно до П(С)БО 7, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об’єкта основних засобів.
Для узагальнення інформації про накопичену амортизацію щодо об’єктів основних засобів, які обліковуються на рахунку 10 “Основні засоби”, Планом рахунків передбачений рахунок 131 “Знос основних засобів”. За кредитом рахунку 131 відображається нарахування амортизації основних засобів, за дебетом - її зменшення. Аналітичний облік ведеться за видами основних засобів.
На мою думку найбільш ефективним методом нарахування амортизації для ТОВ « Котлозавод» Крігер» являється нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості. Використовуючи цей метод, виходять із того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові і мають високу продуктивність. Згодом витрати на ремонти збільшуються і наприкінці строку експлуатації об’єкта є набагато вищими, ніж на початку.
Це призводить до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизаційні відрахування залишаються практично постійними протягом ряду років. У результаті корисність об’єктів основних засобів залишається однаковою протягом багатьох років.
Висновок
За умов ринкових відносин важливого значення набуває питання управління необоротними активами.
Необоротні активи підприємства відіграють значну роль в фінансово-господарській діяльності, забезпечують ефективність безперебійної роботи будь-якого підприємства торгівлі.
У сучасних умовах основу необоротних активів підприємства складають основні засоби і нематеріальні активи. Нематеріальними активами слід вважати ідентифіковані грошові джерела майбутніх економічних вигод, які не мають фізичної субстанції, що були придбані або визначені в рахунок внутрішніх витрат , мають обмежений термін використання, ринкову оцінку незалежно від сутності, контролюються фірмою, як результат минулих операцій або подій.
Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальні активи поділяються на групи: право користуватися природними надрами та іншими ресурсами природного середовища; право на користування надрами; право на користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище, право користування земельною ділянкою ; товарні знаки і торгові знаки; фірмова назва; право на корисні моделі ; право на промислові зразки ; право на сорт рослин; право на ноу-хау; право на бази данних; право на використання економічних та інших привілеїв.
Довгострокові фінансові вкладення займають поки ще незначну частку необоротних активів, а на більшості підприємств узагалі відсутні. Найбільш істотні питання управління цими активами потребують окремого викладення при розгляді фінансових інвестицій. Управління основними засобами, як правило, розглядається в межах складання кошторисів капітальних вкладень та їх окупності.
В роботі надано характеристику необоротних активів, їх класифікацію та зміст,методи нарахування амортизації, шляхи підвищення ефективності їх використання. Окремим розділом розглянуто питання управління необоротними активами.
Так, політика управління необоротними активами підприємства передбачає:
. Забезпечення своєчасного оновлення необоротних активів у процесі їхнього використання.
. Визначення розміру потреби в прирості необоротних активів.
. Визначення форм задоволення потреби в прирості окремих видів необоротних активів.
. Забезпечення підвищення ефективності використання необоротних активів.
. Формування оптимальної структури джерел фінансування необоротних активів.
У процесі управління необоротними активами одним з найбільш складних завдань є вибір варіанта придбання або оренди окремих їхніх видів.
Розглядаючи питання управління фінансуванням необоротних активів, насамперед необхідно визначити склад і структуру джерел фінансування необоротних активів, розглянути кілька можливих варіантів фінансування необоротних активів і підібрати найприйнятніший для даного підприємства. В нашому випадку питання управління необоротними активами розглядалося на прикладі ТОВ « Котлозавод» Крігер»
Слід мати на увазі, що загальна сума операційних необоротних активів у наступному періоді залежить від наявності необоротних активів на початок звітного періоду, в т.ч. вартості операційних необоротних активів, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі приросту обсягу реалізації продукції у періоді, що планується.
Результати проведеної роботи свідчать, що ВАТ “Ластівка” має потужний промисловий потенціал і за умови вкладення інвестицій, підприємство не тільки збільшить обсяги виробництва, а й матиме можливість розрахуватись з кредиторами, збільшити фонд оплати праці, підвищити попит та конкурентоспроможність продукції, що випускається.
Поняття, типи і структура економічних систем
Тема даної курсової роботи "Поняття, типи і структура економічних
систем". Для того, аби розкрити в повній мірі обраний напрямок, необхідно
зрозуміти в чому полягає сутність економічної системи. Аби дати відповідь на
дане за ...
Сучасна просторова організація та перспективи розвитку господарства Кременецького району
Кременецький район - адміністративно-територіальна одиниця
Тернопільської області України. Площа - 918 км². Районний центр - місто Кременець.
Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного
світу, пам‘яток істор ...