Основні напрями іноземного інвестування

вигідне транспортно-географічне розташування, а також розвиток транспортних мереж та їхня інтеграція в систему міжнародних транспортних коридорів;

значний внутрішній ринок та незадоволений попит населення;

висококваліфікована робоча сила та високий рівень освіти населення;

значно нижчий рівень заробітної плати, ніж в інших економічно стабільних країнах;

наявність традиційних зв'язків з українською діаспорою;

зняття обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях;

нові можливості співпраці в секторах комунікацій, енергетики, деревообробної промисловості і виробництва меблів, сільського господарства, а також у сфері послуг

Разом з тим, є чинники, які відлякують іноземних інвесторів від вкладення капіталу в українську економіку. До таких чинників, насамперед, слід віднести:

невідпрацьованість юридичної бази, яка має захищати інтереси і власність як зарубіжних, так і вітчизняних інвесторів та відсутність стабільності і недосконалість українського законодавства щодо надання гарантій іноземним інвесторам (до чинного законодавства постійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно погіршують існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесторів);

нестабільність економічної та політичної ситуації в країні, а, відповідно, і в регіоні;

відсутність довгострокової виваженої політики держави щодо залучення іноземних інвестицій і створення сприятливих умов для їхнього ефективного використання;

високий рівень корумпованої вітчизняної економіки і високий рівень підприємницької діяльності (згідно з оцінкою спеціалістів Європейського центру досліджень, підприємницький ризик інвестицій в Україні становить 80%.

У рейтингу інвестиційної привабливості країн наша держава займає 106 місце (для порівняння у 1995 р. - 138 місце, у 2005 р. - 109, у 2005 р. - 98 місце серед 145 країн), маючи тенденції до подальшого пониження;

відсутність розвиненого фондового ринку;

незавершеність процесів приватизації, і, насамперед, це стосується приватизації землі і земельних ділянок, на яких розміщені приватизовані об'єкти;

практична відсутність гарантій щодо забезпечення права власності;

тривалий термін розгляду документів для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;

занадто складна процедура розмитнення, а система сертифікації імпорту потребує надто довгих адміністративних процедур;

недостатня поінформованість іноземних інвесторів про Україну, її економічний та інвестиційний потенціал.

Враховуючи результати аналізу, варто зазначити, що лише 28,4% іноземних інвестицій вкладено у спільні підприємства, в той час як середнє значення показника по Україні становить 47,6%. Це свідчить про низький розвиток спільного підприємництва як чинника активізації іноземного інвестування в економіку України і необхідність врахування даного чинника в регіоні. Для цього необхідно вирішити низку організаційних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України № 666 від 2 вересня 2005 р. утворено Український центр сприяння іноземному інвестуванню, основними завданнями якого є:

розробка та виконання комплексу заходів щодо формування позитивного інвестиційного іміджу України та її регіонів;

надання потенційним іноземним інвесторам інформації щодо умов підприємницької та інвестиційної діяльності, інвестиційних можливостей України та її регіонів;

визначення додаткових інструментів сприяння залученню іноземних інвестицій, адаптованих до умов конкретних регіонів, зокрема промислових та технологічних парків, надання допомоги регіонам у практичному застосуванні їх інструментів;

інформаційна та організаційна підтримка інвестиційних проектів іноземних інвесторів за принципом «єдиного вікна»;

підготовка пропозицій щодо стимулювання інвестиційної діяльності іноземних інвесторів, усунення перешкод у її здійсненні;

сприяння досудовому врегулюванню спорів між іноземними інвесторами та державними органами.

Важливим напрямом залучення іноземних інвестицій в Україні має бути їх вкладання у створення сучасної інфраструктури як необхідного атрибуту міжнародної інвестиційної діяльності. Це насамперед транспорт, технічно обладнане складське господарство, телекомунікації, а також об'єкти так званої ділової інфраструктури - офіси, ділові центри, побутовий сервіс. Ця галузь має відносно короткий термін окупності капітальних вкладень і є, по суті, матеріальною основою для подальшої ділової активності іноземного капіталу.

Отже, створення й ефективне функціонування механізму залучення іноземного капіталу з метою всеосяжного реформування та реконструкції промислового комплексу України має спиратися на такі процеси:

• виокремлення та врахування переваг і недоліків напрямів залучення іноземних фінансових коштів;

• прогнозовану оцінку (з подальшим її уточненням) необхідних для України обсягів іноземних інвестицій за основними напрямами їх використання;

• узагальнення існуючих в інших країнах систем залучення іноземних інвестицій у розвиток (реформування) національних економік та їх провідних секторів задля можливого використання в Україні окремих ефективно діючих елементів таких систем;

Подібні статті по економіці

Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту медичного обладнання
Не дивно, що ринок медпослуг у світі разом із супутніми ринками медобладнання та фармпрепаратів є одним з наймісткіших, адже турбота про життя і здоров'я є базовими для будь-якої країни. Від здоров'я населення країни залежить якість р ...

Особливості інвестування високотехнологічних виробництв в Україні
Високотехнологічні галузі промисловості є ключовим елементом економічної системи України, який визначає місце національної економіки в міжнародному поділі праці, динаміку її конкурентоспроможності. Тому одним із основних завдань сучасної д ...