Таким чином, сільськогосподарське виробництво знову потребує чергового регулювання цінового механізму: так званий ціновий резонанс економічного циклу повторюється. Прикладом циклічного стимулювання сільського господарства може бути державне регулювання цін у країнах ЄС у 50-ті та на початку 60-х років. А сучасний механізм інтеграції та уніфікації цінового механізму в десяти країнах Спільного ринку, для підтримки доходів в сільському господарстві, передбачає 90% витрат аграрного бюджету. Які ж фактори враховуються при розробці політики державних цін у розвинутих країнах? До них у першу чергу слід віднести:
· Відповідність цін на сільськогосподарську продукцію та засоби виробництва.
· Витрати на виробництво продукції в спеціалізованих (або близько до цього) фермерських господарствах.
· Прибутковість фермерських господарств, спеціалізованих галузей та всього сільського господарства.
· Дохід фермерів на вкладений капітал та їх фінансові можливості ведення розширеного виробництва.
З метою спостереження за змінами вищевказаних факторів у розвинутих країнах створені інформаційно-статистичні системи, які друкують результати аналізу витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, ціни та їх співвідношення, рівень прибутковості, накопичення та інвестиції в сільському господарстві.
Крім цього, вищевказані системи детально інформують про об'єкти управління в сільському господарстві, механізм формування собівартості, валового та чистого доходу, інвестиційну діяльність та капітальні вкладення у виробництво.
Шляхи державного регулювання сільськогосподарського виробництва в різних країнах неоднакові. Але основною економічною регулюючою підоймою є система державного формування цін (закупівельних, реалізаційних, ринкових, імпортно-експортних та ін.) та податків на товаровиробників сільськогосподарської продукції.
Політика уряду щодо регулювання цін в аграрному секторі здійснюється виконанням цілого ряду функцій:
· регулювання цін на внутрішньому ринку;
· використання цін як підойми для стимулювання (або зниження) обсягів виробництва чи експорту продукції;
· регулювання фермерських доходів шляхом встановлення середньої норми прибутку на фермерський капітал.
Відсутність та невизначеність своєчасної гнучкої цінової політики уряду, яка відповідала б умовам виробництва сільськогосподарської продукції, призводять до командно-адміністративного тиску на товаровиробників, приховування та псування продукції, перепродажу її за межі країни, як це сталось у 1992 р. під час закупівлі зернових в Україні.
ДОДАТКИ
Додаток 1: Урожайність культур, ц/га[1]
Культура |
1995 |
1997 |
Зміна в % |
Зернові |
33,5 |
32,1 |
-4 |
Яра пшениця |
29,8 |
24,1 |
-19 |
Кукурудза |
37,8 |
28,1 |
-26 |
Цукровий буряк |
317 |
222 |
-30 |
Соняшник |
15,3 |
13,8 |
-10 |
Картопля |
131 |
137 |
5 |
Кормові |
372 |
320 |
-14 |
Організація процесу бізнес-планування
Підвищення ефективності бізнесу підприємця впливає на економічне зростання економіки України. В даний час ми спостерігаємо як у виробництві продовжується нераціональне використання природно-ресурсного, трудового та виробничого потенціалу. Ефективніст ...
Резерви підвищення продуктивності праці на підприємстві
економічна продуктивність праця
Вихід України з економічної кризи і вирішення
стратегічних завдань щодо розвитку національної економіки, можливі за умови
значного підвищення ефективності всієї сукупної праці суспільства. Від цього
залеж ...