Ринок овочів і баштанних в Україні

· У 1999/2000 р. збережеться загальна тенденція підвищення попиту на продукцію овочівництва і баштанництва та продукти її переробки.

· Прогнозується збільшення порівняно з 1998/99 р. пропозиції буряків і часнику на 1-2 %, огірків і цибулі ріпчастої - на 3-5, моркви і капусти - на 12-15, зеленого горошку - на 27-28, кавунів - на 36,6 % та зменшення помідорів - на 20,2 і овочів закритого грунту - на 4,6 %.

· Зменшення пропозиції помідорів можливе головним чином через пошкодження біля 14 тис. га їх посівів під час весняних заморозків.

· Очікується зростання (на 4-5 %) експортної та зниження (на 5-6 %) імпортної складових зовнішньої торгівлі овочами і баштанними.

· Спостерігатимуться значні зміни цін по регіонах (2-3 рази), строках реалізації (1,5-2 рази) і каналах реалізації (10-15 %).

· Скорочуватиметься реалізація овочів заготівельним організаціям та зростатиме їх продаж населенню в рахунок оплати праці, розширюватиметься натуралізація обмінних процесів.

Пропозиція

За останні роки загальний обсяг пропозицій овочів і баштанних культур на внутрішньому ринку продовольства України стабілізувався і був досягнутий навіть невеликий його приріст (5,7 % у 1998 р. до 1997 р.). Проте в структурі наповнення ринку цими продуктами спостерігаються значні зміни як по видах пропонованих продуктів, так і по їх виробниках. Зокрема, встановилася стійка тенденція збільшення пропозиції продукції овочівництва і баштанництва господарств приватного сектора та зменшення колективних і державних (7-8 % щорічно). Якщо в 1994/95 р. частка населення у виробництві овочів і баштанних культур становила 64,0 %, то вже в 1998/99 р. - 82,9 %. а на 1999/2000 р. прогнозується 84,1 %.

Вищезазначені структурні зрушення у виробництві продукції супроводжуються зниженням рівня механізації робочих процесів, погіршенням захисту рослин від шкідників і хвороб, порушенням сівозмін та невиконанням інших необхідних агротехнічних прийомів, а отже, і ослабленням конкурентоспроможності продукції. Оскільки виробництво у господарствах населення грунтується переважно на ручній праці, то собівартість цієї продукції значно вища при вищій у 1,5-2 рази врожайності, ніж в господарствах суспільного сектора.

Головною причиною зменшення обсягів виробництва продукції овочівництва і баштанництва у господарствах суспільного сектора є скорочення місткості внутрішнього ринку через зниження купівельної спроможності населення і обмеження можливостей відповідного розширення її експорту. До спаду виробництва привели також негативні тенденції у розвитку цих галузей, зокрема - скорочення ресурсів, зниження ефективності їх використання, послаблення виконавчої і технологічної дисципліни, зменшення стимулів до інвестування і розвитку науково-технічного прогресу, скорочення можливостей щодо них через відсутність пільгового кредитування. Особливо різко скоротилося внесення під овочеві та баштанні культури мінеральних добрив та погіршилося співвідношення поживних речовин. Так, з 1993 по 1997 р. кількість мінеральних добрив, внесених на 1 га посівів овочевих і баштанних культур у господарствах суспільного сектора України, скоротилася з 91 до 28 кг поживних речовин, у 2-3 рази скоротився вміст фосфорних і калійних добрив, питома вага удобреної площі зменшилася з 54 до 34 %. При внесенні мінеральних добрив під овочеві культури оптимальне співвідношення у них між азотом, фосфором і калієм має бути як 1 : 1,28 : 1, а фактично ж воно складає 1 : 0,50 : 0,27, тобто добрива не збалансовані за вмістом фосфору і калію. Фосфорне і калійне “голодування” рослин призводить не тільки до зниження урожайності, а і зумовлює погіршення якості та лежкості продукції під час її зберігання. Майже припинилося внесення органічних добрив. У 1997 р. у колективних і державних господарствах України органічні добрива внесені лише на 13 % усієї площі овочевих культур, а баштанних - 1 %. За останні роки значно погіршився захист рослин від шкідників і хвороб у зв’язку з подорожчанням отрутохімікатів і пального. Не поліпшилося забезпечення господарств добривами та іншими хімікатами і в послідуючі роки.

Зниження виробництва продукції є також наслідком великих втрат через невчасне збирання врожаю, нестачу пального, незадовільне забезпечення господарств тарою і транспортом, через труднощі із збутом вирощеної продукції. Посилився процес деспеціалізації виробництва, збільшення реалізації продукції та купівлі промислових товарів шляхом бартерних угод і за допомогою послуг посередницьких організацій. Поглиблення кризових явищ в овочівництві зумовлене також дією законів нерегульованого ринку, що сприяло розвитку інфляційних процесів і зниженню мінової вартості овочевої продукції, зменшило можливості для розширеного відтворення виробництва та економічного зміцнення господарств. Більшість овочівницьких господарств опинилася на межі банкрутства. Тільки в 1998 р. біля 77 % сільськогосподарських підприємств України від вирощування овочів понесли збитки, а загальна сума збитків від вирощування овочів і баштанних культур досягла 70 млн грн. Рівень збитковості баштанних культур склав 8,3 %, овочів закритого грунту - 25,4 і відкритого - 25,8 %. Згадані негативні тенденції розвитку галузей очікуються і в 1999/2000 р. Тому нарощування обсягів виробництва продукції і, відповідно, збільшення пропозиції продуктів, можливе лише за рахунок сприятливих погодних умов. Оскільки існує певна їх циклічність, то в 1999/2000 р. очікуються сприятливі погодні умови для росту і розвитку холодостіких культур - капусти, моркви, зеленого горошку, зелених та інших культур. Це зумовить підвищення їх врожайності і збільшення у 1999/2000 р. порівняно до 1998/99 р. валового збору продукції у слідуючих пропорціях: буряків і часнику - на 1-2 %, огірків і цибулі ріпчастої - на 3-5, моркви і капусти - на 12-15, зеленого горошку - на 27-28 % (табл. 1). Водночас можливе зменшення у всіх категоріях господарств України валового збору помідорів на 20,2 % та овочів закритого грунту - на 4,6 %. Виробництво помідорів знизиться головним чином через пошкодження їх посівів весняними заморозками на площі біля 14 тис. га. В цілому валовий збір овочів і баштанних культур збільшиться на 5,7 % і досягне 6,1 млн т.

Подібні статті по економіці

Конкурентоспроможність торгівельного підприємства
Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності пр ...

Підприємство і його роль в ринковій економіці
Будь-яка нація пишається плодами діяльності своїх підприємств. Але будь-яка нація і кожен її окремий представник пишаються і своєю причетністю до втілення якої-небудь конкретної підприємницької ідеї. Зараз ми усі є свідками кризового ...