Розділи економіки

Нормативно-правове регулювання процесів управління продуктивністю праці

Продуктивність праці та кваліфікація працівника: правовий аспект Загальна декларація прав людини гарантує кожному право на працю і на освіту. Держава виступає гарантом цього права, що закріплено в Конституції України від 28 червня 1996 p. Згідно із ст.43 професійно-технічне навчання, підготовка та перепідготовка кадрів є складовими елементами державної гарантії права на працю. Право людини на освіту закріплено в ст.53 Конституції України.

Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує: доступність і безплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти; розвиток дошкільної, повної загальної середньої освіти, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм. навчання; надання державних стипендій і пільг учням і студентам.

Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей; підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Наявність різних форм навчання, зокрема заочної і вечірньої, дозволяє значній кількості громадян поєднувати свою трудову діяльність з навчанням у різних закладах освіти.

Працівники, котрі поєднують працю з навчанням, беруть участь у двох паралельних правовідносинах: у трудових правовідносинах з власником підприємства та в адміністративно-правових - із закладом освіти. Трудові відносини цієї категорії працівників мають усі ті ознаки, що притаманні будь-яким трудовим правовідносинам.

У нормативно-правових актах містяться норми, які, з одного боку, встановлюють різного роду пільги для працівників, котрі поєднують працю з навчанням, з другого - регламентують права та обов'язки роботодавця і працівника з приводу організації професійного навчання та його юридичних наслідків. Такі правові норми утворюють самостійний інститут трудового права, норми якого регулюють відносини з приводу поєднання роботи і навчання та підвищення кваліфікації працівниками безпосередньо на виробництві, а також у закладах освіти різних форм власності. Основним у цих відносинах є те, що головним суб'єктом їх є найманий працівник (а не будь-який громадянин), який має свого роду "подвійний статус": або поєднує роботу з навчанням, з підвищенням кваліфікації, або уклав учнівський договір з роботодавцем про попереднє навчання з подальшим працевлаштуванням згідно з отриманою професією, спеціальністю та кваліфікацією.

Пільги працівникам, котрі поєднують роботу з навчанням, виражаються в наданні їм більше вільного від роботи часу для успішного навчання та підвищення кваліфікації і передбачені главою XIV КЗпП України (статті 201-220)"Пільги для працівників, що поєднують роботу з навчанням".

Такі пільги поділяються на групи за видами правовідносин:

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Концепція людського капіталу. Модель індивідуальної віддачі від інвестицій в людський капітал
Людина, її творчі якості і здібності, за допомогою яких вона перетворює навколишній світ і себе, традиційно займали центральне місце в соціальних та економічних науках. Одночасно з тим, інтенсивний розвиток матеріально-технічної бази в ...

Теоретичні основи формування і використання капіталовкладень на підприємствах
Мета роботи: систематизація, узагальнення, закріплення та розширення теоретичних знань для поглибленого вивчення практичних питань щодо підвищення економічної ефективності діяльності підприємств за перехідного до ринкових відносин періоду. ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.