Карл Маркс - німецький філософ, економіст, журналіст, громадський діяч. Його роботи вплинула на розвиток світового суспільство другої половини ХІХ ст., та головним чином визначили епохальні події ХХ століття.
В економіці, К. Маркс сформував теорію додаткової вартості.
Найбільш повно ідеї Маркса викладені в його фундаментальній праці «Капітал. Критика політичної економії».
«Капітал» - це критичний аналіз капіталізму.
Предметом дослідження Марксу е капіталістичний спосіб виробництва, та відповідні йому відносини виробництва та обміну.
В 1-му томі «Капіталу» подається детальний розгляд процес створення капіталу. К.Маркс досліджує мінову вартість товару, його складову вартість. К.Маркс аналізує умови перетворення грошей в капітал. Вперше в економічну науку вводиться нова категорія - «товар - робоча сила». Ця категорія відповідає на питання: як відбувається обмін праці на капітал.
К.Маркс показує і доводить, що обмінюється на капітал не праця, а робоча сила. Цей обмін відбувається без порушення закону вартості, тобто шляхом обміну еквівалентів. Споживання робочої сили протягом дня є праця робітника. Він створює більшу вартість, ніж вартість робочої сили. Ця різниця і складає додаткову вартість.
К. Маркс поглиблює вчення про додаткової вартості. Це вчення розкриває рушійні сили і мету капіталістичного виробництва. На її основі показується непримиренність інтересів пролетаріату і буржуазії. Показується також, що основою існування буржуазії є експлуатація найманої праці.
Відштовхуючись від вчення про додаткової вартості, К.Маркс по-новому розкрив зміст категорії "капітал". Він наповнює цю категорію класовим змістом.
Далі Маркс досліджує поняття заробітної плати. Він показує, як маскується процес експлуатації. К.Маркс дає своє визначення заробітної плати. Вона виступає як перетворена форма вартості і ціни робочої сили. Тут же спростовується уявлення "повсякденного життя" про заробітну плату як ціну праці.
Великий розділ «Капіталу» присвячений процесу накопичення капіталу. Основний задум полягає в тому, щоб показати вплив цього накопичення на становище робітничого класу. За Марксом, концентрація і централізація капіталу призводить до зростання органічного складу (будови) капіталу. Це означає більш повільне зростання змінної частини капіталу в порівнянні з постійною. Звідси випливає важливий для робітничого класу висновок: потреба капіталу в робочій силі росте повільніше, ніж зростає капітал в цілому. Створюється надлишкове населення - надлишкове порівняно з потребою капіталу в робочих руках.
К. Марксом формулює загальний закон капіталістичного нагромадження. В цьому законі показаний причинний зв'язок між накопиченням капіталу і положенням пролетаріату. На основі цього закону Маркс виводить капіталістичний закон народонаселення.
Підводячи підсумок проведеному аналізу капіталізму, К.Маркс формулює основне його протиріччя. Воно полягає в протиріччі між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичної формою його присвоєння. В результаті, за Марксом, в надрах капіталізму дозрівають суб'єктивні та об'єктивні умови його загибелі.
Могильником капіталізму є пролетаріат. У цьому бачиться історична місія пролетаріату. Іншими словами, боротьба між робітниками і буржуазією веде до встановлення диктатури пролетаріату.
К. Маркс досліджує процес обігу капіталу. За Марксом, всякий капітал проходить у своєму русі три стадії.
На першій стадії гроші перетворюються в елементи продуктивного капіталу - засоби виробництва і робочу силу.
На другій стадії здійснюється процес виробництва. Створюється новий товар.
На третій стадії відбувається реалізація товару. Він перетворюється на гроші.
Відповідно до цих трьох стадій капітал по черзі виступає в грошовій, продуктивній і товарній формі. Він не тільки послідовно приймає і скидає ці різні форми, але і в кожен даний момент знаходиться одночасно у всіх трьох формах.
Капітал, який представляє єдність одночасного кругообігу грошового, продуктивного і товарного капіталу, Маркс назвав промисловим капіталом.
«Капітал» ставить і вирішує питання про річні норми додаткової вартості. Чим швидше обертається змінний капітал, тим більше він приносить додаткової вартості. Отже, тим вище її річна норма. Остання визначається відношенням отриманої за рік додаткової вартості до авансованого змінного капіталу.
Контроль розрахунків по оплаті праці та аналізу трудових ресурсів (на матеріалах Управління пенсійного фонду в Рокитнівському районі)
Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи інших суб’єктів
господарювання забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і
колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата
праці ...
Побудова моделі дослідження витрат підприємства
Існує досить велика кількість способів, за допомогою
яких підприємство може заробляти прибуток. І для кожного способу найбільш
важливим фактором є фактор затрат, тобто тих реальних витрат, які повинне
понести підприємство в процесі сво ...