Напрями підвищення ефективності управління грошима з метою підвищення ефективності розвитку економіки України

Отже, ефективній реалізації грошово-кредитній політиці в посткризовий період перешкоджає сегментація економічної і фінансової систем. Відновлення збалансованості фінансової та економічної фінансової систем є основними факторами, котрі здатні підвищити ефективність монетарної політики.

Для забезпечення сталого економічного зростання пріоритетними мають стати наступні завдання грошово-кредитної політики:

стабілізація темпів інфляції;

зміна структури джерел грошової пропозиції;

підвищення дієвості трансмісійного монетарного механізму;

розвиток механізмів управління ліквідністю на основі посилення дієвості процентних важелів;

становлення потужного національного;

підвищення рівня монетизації та насиченості економіки кредитами;

оновлення курсового режиму у напрямі підвищення гнучкості валютного курсу;

побудова системи макропруденційного нагляду на основі ефективного ризик-менеджменту.

Таким чином, саме посилення стимулюючого характеру монетарної політики здатне забезпечити виправлення дисбалансів фінансової та економічної систем України, що призведе до збалансованого економічного зростання. Ефективність грошово-кредитної політики в посткризових умовах також можна забезпечити й іншими шляхами, серед яких вчені пропонують такі: перегляд та внесення змін до певних нормативно-правових актів, забезпечення зростання ВВП, зменшення інфляційних очікувань та підтримка інфляції на оптимальному рівні, рефінансування тих банків, котрі займаються кредитуванням інноваційних проектів. Ефективна грошово-кредитна політика здатна забезпечити економічну безпеку держави, що є особливо важливим в умовах процесів глобалізації економіки.

ВИСНОВКИ

Таким чином, формування грошово-кредитної політики будь-якої держави - це складний процес, який завжди пов'язаний з особливостями економічного та соціального середовища, оскільки саме вони визначають основні завдання даної політики

Формування грошово-кредитної політики України розпочинається з 1991р., коли було оголошено про розпад СРСР та утворення незалежних республік. У своєму розвитку монетарна політика України пройшла чотири основні етапи, корті пов'язані з її економічним розвитком як суверенної держави.

За роки незалежності, в Україні було розроблено методологію й методику грошово-кредитної політики, котра постійно вдосконалюється. Враховуючи світовий досвід, було прийнято закони, котрі визначають діяльність центрального банку як провідника монетарної політики в країні. Визначено основні інструменти, за допомогою яких він регулює діяльність банківського сектору, забезпечуючи тим самим сталість економічного зростання. Особливу роль у становленні монетарної політики відіграв досвід Німеччини.

Грошово-кредитна політика НБУ передбачає використання методів і інструментів, котрі пов'язані з регулюванням процентних ставок, управлінням золотовалютними резервами, операціями з цінними паперами на відкритому ринку, встановленням норми обов'язкових резервів. НБУ за допомогою методів і інструментів монетарної політики сприяє економічному зростанню національної економіки.

Сьогодні в Україні існує тенденція до зростання рівня монетизації економіки. Динаміка рівня монетизації української економіки виявилася у двох чітко виражених етапах - зниження (демонетизація) впродовж 1992-1996рр. і поступове зростання (ремонетизація). В умовах світової фінансової кризи НБУ проводив заходи щодо обмеження зростання грошової маси, проте це провокувало інфляцію, оскільки умови виробництва товарів значно погіршились. Але стверджувати про те, що лише монетизація впливає на інфляційні процеси не можна: в Україні інфляція має комплексний характер. Рівень монетизації в Україні залишається набагато нижчим, ніж у розвинутих країнах. За таких умов НБУ повинен провадити ефективну грошово-кредитну політику пов'язану з регулюванням грошової маси задля підтримання стабільного економічного зростання.

Протягом 2008-2011рр. НБУ провадить грошово-кредитну політику, котра спрямована на подолання кризових процесів у національній економіці країни.

Банківський сектор є основним кредитором реального сектору економіки, а тому НБУ намагається стабілізувати його діяльність шляхом проведення рефінансування комерційних банків, підвищення довіри до нього з боку населення та повернення вкладів до банків.

Основним завданням НБУ є створення стабільного макроекономічного середовища, підтримання сталого довгострокового економічного зростання, цінової стабільності.

Подібні статті по економіці

Монополія ринкова влада, соціально-економічні наслідки
Економічний розвиток будь-якої країни пов'язаний з виникненням, існуванням і трансформацією монополій. Оскільки будь-яка монополія є загрозливою з погляду виникнення застійних явищ у суспільно-економічному житті, то у більшості країн с ...

Обґрунтування доцільності створення салону краси Beauty-N
Становлення і розвиток ринкової системи господарювання в Україні потребують принципово нових підходів до організації управління підприємницькою діяльністю на всіх рівнях. Практична реалізація будь-якого комерційного проекту значно ...