Розділи економіки

Напрями підвищення ефективності управління грошима з метою підвищення ефективності розвитку економіки України

Основними завданнями грошово-кредитної політики України в умовах переходу до ринкової економіки є забезпечення сталого економічного розвитку та підвищення народного добробуту. Головні макроекономічні завдання держави залежать саме від ефективності грошово-кредитної політики. Грошово-кредитна політика України націлена на успішне розв'язання проблем перехідної економіки. Це відбувається через підвищення діяльності банківської системи та удосконалення грошового обігу. За роки становлення ринкової системи в Україні було сформовано основні складові інституційного забезпечення грошово-кредитної політики і запроваджено сучасні інструменти регулювання грошово-кредитної політики, проте застосування Національним банком ринкових методів і інструментарію грошово-кредитної політики характеризується досить низькою ефективністю. Як наслідок виникають проблеми та суперечності проведення ефективної грошово-кредитної політики в Україні. Монетарна політика продовжує залишатися закритою і недостатньо зрозумілою, що не сприяє формуванню належної довіри до монетарної влади з боку суб'єктів господарювання й населення. Бракує дієвих механізмів державного контролю і звітності за результати її проведення. Стрибкоподібні зміни валютного курсу, значні інфляційні очікування, високі процентні ставки багато в чому є наслідком низької ефективності функціонування системи державного управління грошово-кредитною політикою. Грошово-кредитна політика останнім часом є достатньо гнучкою. Національний банк оперативно реагує на зміни ситуації на грошово - кредитному ринку і відповідним чином корегує тактику своїх дій відносно регулювання грошової маси в обігу. Беручи до уваги невизначеність можливого впливу на економіку низки внутрішніх і зовнішніх економічних та політичних чинників, намагаючись нівелювати підвищення рівня інфляції з боку попиту на гроші, НБУ проводить обережнішу грошово-кредитну політику, яка відповідно до ситуації має або рестрикційний, або експансійний характер.

Виділяють декілька основних проблем, пов'язаних з реалізацією грошово-кредитної політики. Вони полягають у наступному:

структура грошової маси в Україні вказує на низький рівень монетизації економіки, високу питому вагу готівки, низький обсяг власної частки вищого грошового агрегату М3;

умови кредитування є не досить сприятливими для розвитку підприємництва в країні та здійснення розширеного відтворення;

ринок державних цінних паперів розвинений на низькому рівні;

вексельний обіг не набув в Україні значного поширення, а тому така складова політики рефінансування, як обліковий кредит, що передбачає переоблік комерційних векселів, не є поширеним і на сьогодні не має великого значення [11].

Національний банк України фактично використовує політику керованого обмінного курсу з малим діапазоном відхилень. Однак ті проблеми грошово-кредитної політики, які виникають у ході її реалізації, схиляють більшість вітчизняних експертів і науковців до думки, про необхідність реформування чинної системи монетарної політики. Спеціалісти висловлюються, що найефективнішим режимом монетарної політики для України в майбутньому є інфляційне таргетування. Порівняно з прив'язкою до обмінного курсу інфляційне таргетування потребує від центрального банку фокусуватися на внутрішній стабільності економіки та відповідати на різноманітні шоки, що загрожують їй. Більше того, інфляційне таргетування дає можливість центральному банку маневрувати короткостроковими процентними ставками та іншими інструментами, що сприяє стабілізації економічного зростання. У таких умовах існування «механічних» інструкцій щодо проведення центральним банком монетарної політики зводиться до мінімуму. За режиму інфляційного таргетування центральний банк використовує всю доступну інформацію, що дозволяє йому визначати найнеобхідніші дії для виконання інфляційної цілі. Прив'язка до обмінного курсу вимагає, щоб центральний банк фокусувався лише на одній змінній. На противагу цьому режиму, інфляційне таргетування використовує економічну інформацію в повному обсязі.

Останні інновації в фінансовій сфері (наприклад, інтернет-банкінг, інтернет-шопінг, банкомати, дебетні картки та багато інших) дещо порушили стабільність зв'язку між грошима та інфляцією. Інфляційне таргетування на відміну від монетарного не потребує встановлення стабільного зв'язку між інфляційними процесами та грошима. Суттєвою перевагою інфляційного таргетування є прозорість і можливість легкого розуміння громадськістю головної цілі монетарної політики - цінової стабільності. Це полегшує для центрального банку донесення цілей своєї політики до громадськості, яка, своєю чергою, може краще розуміти та передбачати дії монетарної влади [17, с.119-120].

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6

Подібні статті по економіці

Перспективи розвитку СВК Залузький Теплицького району Вінницької області на 2012-2015 роки
Процес становлення основ ринкової економіки в Україні відбувається в умовах значної кризи та падіння рівнів виробництва всіх товарів, що викликає необхідність структурних перетворень у економіці. Дані процеси є наслідком дії як об'єкти ...

Соціально-економічні наслідки інфляції
Фінансова система є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на заб ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.