Вплив грошової маси на розвиток економіки України

Рис. 2.2 - Динаміка процентних ставок банків в національній валюті

Таким чином, Україна зараз проходить лише середину фінансової кризи, яка поступово переростає в кризу фінансово-економічну. Для того, щоб це не перейшло у колапс, держава повинна визначити потенційні точки зростання економіки і створити механізми для їх стимулювання. Це і є головним завданням реформ в економічній сфері. Тим часом нинішні керівники держави навіть не намагаються сформулювати завдання розвитку економіки. У внутрішній політиці продовжують домінувати ідеї соціального популізму. Суть узагальнених висловів всіх ведучих політичних сил така: необхідно підвищувати соціальні виплати населенню (прожитковий мінімум, мінімальні зарплати, пенсії, допомога), новий проект бюджету знову буде соціально орієнтований, інвестиційна частина виключається. Знову розглядається тільки витратна частина бюджету і ні слова про те, як стимулювати зростання економіки. Але головна небезпека полягає в методі вирівнювання попиту і пропозиції. Потрібні опозиції і підтримувані урядом підвищення соціальних виплат, що діє, неминуче стимулюють попит і підвищення цін. У свою чергу пригнічувати інфляцію влада намагається через стиснення грошової маси, шляхом жорстокої монетарної політики. Тут все перевернуто з ніг на голову. У економічних проблемах винен попит, а страждати буде пропозиція. В черговий раз видавши гроші населенню, уряд тут же намагається їх заблокувати, але це марні спроби. Адже жорстка монетарна політика блокує в першу чергу виробника, що неминуче приводить до економічного спаду. Ту ж мету переслідувала і літня ревальвація курсу гривні. Так власті намагалися нейтралізувати попит за рахунок імпорту. Але це такі ліки, які цю хвилину, можливо, і дасть полегшення, але потім буде ще гірше. Необґрунтована ревальвація неминуче спричинить ще глибшу девальвацію, загальне посилювання кризових процесів. Запобігти поглибленню кризи можуть тільки термінові економічні реформи, направлені на відновлення внутрішнього виробництва і стимулювання експорту. Якщо чоловік витрачає значно більше, чим заробляє, у нього рано чи пізно буде фінансова криза з подальшим дефолтом і розпродажем майна. Те ж саме відбувалося у нас всі останні роки в державному масштабі. Цю диспропорцію лише частково можна пояснити дуже низьким стартовим рівнем доходів населення. Головна причина - надпопулістська політика урядів, які в умовах безперервних виборів і політичних криз змагалися в боротьбі за підтримку електорату. Величезна частина надприбутків бюджету прямувала на збільшення соціальних виплат. Дуже мало залишилося на фінансування реформ, на підтримку внутрішнього виробництва і експорту, на інвестиційні проекти по модернізації занепалої інфраструктури, а також проривні інноваційні програми. Щоб відновить баланс, потрібно всі сили кинути на підтримку виробництва, в першу чергу державі необхідно створити умови для збільшення об'ємів кредитування реального сектора економіки. Перш за все - активізації програми по рекапіталізації комерційних банків, слід збільшити капітал державних банків, які надалі здійснюватимуть кредитування на користь держави: здійснення кредитування експортно орієнтованих підприємств під зовнішньоекономічні контракти; кредитування легкої і харчової промисловості: модернізація устаткування і енергозбереження; фінансування дослідницьких і робіт в промисловості; кредитні програми для малого і середнього бізнесу [24, с.54-55].

Подібні статті по економіці

Ситуація на ринку пшениці і гречки та економічні ризики щодо інтенсифікації виробництва
В статті проаналізовані погляди різних вчених-аналітиків і чиновників щодо ситуації на ринку зерна і особливо гречки. Показано, що тільки прозорість руху зерна, його моніторинг й забезпечення рівновеликих прибутків на всьому ланцюгу в ...

Полиграфия
Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”. Дана те ...