Розділи економіки

Напрямки підвищення податкового контролю податку на прибуток

Слід відзначити, що податок на прибуток в структурі бюджету - є бюджетоформуючим, його частка в структурі бюджету є значна. Якщо звернутися знову до тендорного аналізу ВВП і податку на прибуток у дохідній частині бюджету можна побачити прямо пропорційну залежність криві змінюються паралельно, чим краще працюють підприємства тим більший буде обсяг надходжень від податку на прибуток. Саме тому, що даний податок є таким важливим для наповнення бюджету потрібно більше приділяти уваги його адмініструванню, а саме контролю за ним. даний податок повинен виконувати не тільки фіскальну, але і регулюючу та стимулюючу функції. А це можливо досягти лише за допомогою законодавства, яке нажаль не визначає багатьох важливих нюансів.

Податок на прибуток на сьогодні є найвагомішим із групи прямих податків у податковій системі України. Податок на прибуток, який стягується в Україні, має дуже велике фіскальне значення, чим відрізняється від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах.

Податок на прибуток підприємств, крім великого фіскального значення, має й широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. Цей вплив може здійснюватися як завдяки диференціації ставок оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у виробництві пріоритетних товарів. Але в нашій країні можливості щодо використання податку на прибуток як регулюючого фактора дещо обмежено його великим бюджетним значенням, внаслідок чого і застосовується єдина ставка податку на прибуток підприємств . Що ж стосується ставки податку, то необхідно розглянути практику зарубіжних країн.

У світовій практиці податок на прибуток підприємства є однією з основних частин бюджету будь-якої країни, причому у більшості країн ставка податку не є єдино визначеною, існують знижені, мінімальні й максимальні ставки податку. Так, максимальні ставки податку становлять в Німеччині - 50%, Греції - 49%, Франції - 42%, Бельгії та Ірландії - 43%, Італії - 36%, Великобританії, Нідерландах, Іспанії, Португалії - 35%, Люксембурзі - 34% тощо.

Французьке законодавство також передбачає декілька ставок податку на прибуток. Основною з них є 34%. Є підвищена ставка - 42%. Прибутки від землекористування та від вкладів у цінні папери оподатковуються за ставками від 10 до 24%. Крім того, з метою стимулювання передбачено прямі вирахування з податку 10% від приросту інвестицій у розвиток виробництва і 50% від приросту вкладень у наукові дослідження.

Сполучені Штати Америки посилюють регулюючий вплив федерального податкуна прибуток корпорацій шляхом його ступінчатого стягнення. Основна ставка - 34%. Але за перших $50 тисяч прибутку сплачується 15% податку, за наступних $25 тисяч - 25%, за залишок поверх зазначених сум - 34%. Це особливо справляє благотворний вплив на підприємства малого бізнесу та слугує протидією надмірній концентрації виробництва і його монополізації .

Порівнюючи величину ставки податку на прибуток підприємств в Україні зі ставкою аналогічного податку розвинених країн, можна стверджувати, що у більшості європейських країн вона значно вища. Зокрема результат обрахунку середнього розміру ставки податку на прибуток країн Європи дорівнює 33,68%. Якщо порівнювати з нинішніми членами Європейського союзу, середня ставка податку становить 31,68%, хоча порівнювати ці цифри важко, адже кінцева сума податку залежить від багатьох чинників.

Політика оподаткування прибутку, яка сьогодні проводиться в Україні, має низку істотних вад, через що не змогла стати надійним джерелом прогресивних починань незалежної держави. Нинішній системі прибуткового оподаткування притаманні такі проблеми:

- наявність двох паралельних обліків - бухгалтерського та податкового;

безсистемне, необґрунтоване надання пільг.

Значною проблемою сплати податку на прибуток є відсутність взаємоузгодженості між існуючим податковим і бухгалтерським обліком. Наслідком цього є різниця (відповідно до національного стандарту 17 «Податок на прибуток»), яка виникає між бухгалтерським і податковим прибутком, та має назву податкової різниці (постійної або тимчасової) у визначенні активів, зобов'язань, статей доходів і витрат підприємства, і внаслідок чого - відмінність між обліковим і оподатковуваним прибутком. Різниця, яка виникає внаслідок таких розходжень, має істотний вплив на прибуток підприємств і спричиняє труднощі та розбіжності в його оподаткуванні.

У Податковому кодексі податок на прибуток підприємств зазнав «революційних» змін, що пов'язані із необхідністю усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між правилами податкового обліку і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання й оцінки доходів і витрат.

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Монополістичні тенденції і монополії в ринковій економіці
Проблеми монополізації господарського життя , конкуренція на товарних ринках привертають сьогодні пильну увагу не тільки спеціалістів, але і широких прошарків населення. З початку 90-х років ці проблеми гостро стали перед Україною ...

Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил України
Подальший соціально-економічний розвиток України та інформатизація суспільства залежать від того, якою мірою будуть задіяні інтелектуальні та творчі можливості народу, здібності кожного громадянина. Це обумовлює необхідність нагромадже ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2021 рік.