Розділи економіки

Напрямки підвищення податкового контролю податку на прибуток

Слід відзначити, що податок на прибуток в структурі бюджету - є бюджетоформуючим, його частка в структурі бюджету є значна. Якщо звернутися знову до тендорного аналізу ВВП і податку на прибуток у дохідній частині бюджету можна побачити прямо пропорційну залежність криві змінюються паралельно, чим краще працюють підприємства тим більший буде обсяг надходжень від податку на прибуток. Саме тому, що даний податок є таким важливим для наповнення бюджету потрібно більше приділяти уваги його адмініструванню, а саме контролю за ним. даний податок повинен виконувати не тільки фіскальну, але і регулюючу та стимулюючу функції. А це можливо досягти лише за допомогою законодавства, яке нажаль не визначає багатьох важливих нюансів.

Податок на прибуток на сьогодні є найвагомішим із групи прямих податків у податковій системі України. Податок на прибуток, який стягується в Україні, має дуже велике фіскальне значення, чим відрізняється від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах.

Податок на прибуток підприємств, крім великого фіскального значення, має й широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. Цей вплив може здійснюватися як завдяки диференціації ставок оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у виробництві пріоритетних товарів. Але в нашій країні можливості щодо використання податку на прибуток як регулюючого фактора дещо обмежено його великим бюджетним значенням, внаслідок чого і застосовується єдина ставка податку на прибуток підприємств . Що ж стосується ставки податку, то необхідно розглянути практику зарубіжних країн.

У світовій практиці податок на прибуток підприємства є однією з основних частин бюджету будь-якої країни, причому у більшості країн ставка податку не є єдино визначеною, існують знижені, мінімальні й максимальні ставки податку. Так, максимальні ставки податку становлять в Німеччині - 50%, Греції - 49%, Франції - 42%, Бельгії та Ірландії - 43%, Італії - 36%, Великобританії, Нідерландах, Іспанії, Португалії - 35%, Люксембурзі - 34% тощо.

Французьке законодавство також передбачає декілька ставок податку на прибуток. Основною з них є 34%. Є підвищена ставка - 42%. Прибутки від землекористування та від вкладів у цінні папери оподатковуються за ставками від 10 до 24%. Крім того, з метою стимулювання передбачено прямі вирахування з податку 10% від приросту інвестицій у розвиток виробництва і 50% від приросту вкладень у наукові дослідження.

Сполучені Штати Америки посилюють регулюючий вплив федерального податкуна прибуток корпорацій шляхом його ступінчатого стягнення. Основна ставка - 34%. Але за перших $50 тисяч прибутку сплачується 15% податку, за наступних $25 тисяч - 25%, за залишок поверх зазначених сум - 34%. Це особливо справляє благотворний вплив на підприємства малого бізнесу та слугує протидією надмірній концентрації виробництва і його монополізації .

Порівнюючи величину ставки податку на прибуток підприємств в Україні зі ставкою аналогічного податку розвинених країн, можна стверджувати, що у більшості європейських країн вона значно вища. Зокрема результат обрахунку середнього розміру ставки податку на прибуток країн Європи дорівнює 33,68%. Якщо порівнювати з нинішніми членами Європейського союзу, середня ставка податку становить 31,68%, хоча порівнювати ці цифри важко, адже кінцева сума податку залежить від багатьох чинників.

Політика оподаткування прибутку, яка сьогодні проводиться в Україні, має низку істотних вад, через що не змогла стати надійним джерелом прогресивних починань незалежної держави. Нинішній системі прибуткового оподаткування притаманні такі проблеми:

- наявність двох паралельних обліків - бухгалтерського та податкового;

безсистемне, необґрунтоване надання пільг.

Значною проблемою сплати податку на прибуток є відсутність взаємоузгодженості між існуючим податковим і бухгалтерським обліком. Наслідком цього є різниця (відповідно до національного стандарту 17 «Податок на прибуток»), яка виникає між бухгалтерським і податковим прибутком, та має назву податкової різниці (постійної або тимчасової) у визначенні активів, зобов'язань, статей доходів і витрат підприємства, і внаслідок чого - відмінність між обліковим і оподатковуваним прибутком. Різниця, яка виникає внаслідок таких розходжень, має істотний вплив на прибуток підприємств і спричиняє труднощі та розбіжності в його оподаткуванні.

У Податковому кодексі податок на прибуток підприємств зазнав «революційних» змін, що пов'язані із необхідністю усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між правилами податкового обліку і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання й оцінки доходів і витрат.

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим
АРК - з її минулим і сьогоденням - має широкі можливості і далеко не реалізований повністю потенціал розвитку санаторно-курортної індустрії як високорентабельної галузі міського господарства, що сприяє росту загального добробуту. Саме ...

Обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності ТОВ Севмолокозавод за основними критеріями
В умовaх ринкових відносин головною лaнкою всієї економіки виступaє підприємство, оскільки сaме нa цьому рівні створюються необхідні для суспільствa життєві блaгa. Стійке фінaнсове положення промислового підприємствa, діючого в умов ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.