Розділи економіки

Шляхи зниження собівартості

За ступенем однорідності всі витрати поділяються на прості (одноелементні) і комплексні. Прості витрати мають однорідний зміст: сировина і матеріали, паливо, енергія, амортизація, заробітна плата. Комплексні витрати включають різнорідні елементи. До них відносяться, наприклад, витрати по змісту й експлуатації устаткування, загальноцехові витрати й ін.

За ознакою залежності від зміни обсягу виробництва витрати підрозділяються на перемінні й умовно-постійні. До перемінних (пропорційних) відносяться витрати, розмір яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва. Ці витрати включають: витрати на основні матеріали, різальний інструмент, основну заробітну плату, паливо й енергію для технологічних цілей і ін. Умовно-постійними (непропорційними) є витрати, розмір яких не залежить від зміни обсягу виробництва. До них відносяться: заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу, витрати на опалення, амортизація і т.п. [17, c. 121]

Собівартість продукції характеризується показниками, що виражають: а) загальний обсяг витрат на всю вироблену продукцію і виконані роботи підприємства за плановий (звітний) період - собівартість товарної продукції, порівнянної товарної продукції, реалізованої продукції; б) витрати на одиницю об'єму виконаних робіт - собівартість одиниці окремих видів товарної продукції, напівфабрикатів і виробничих послуг (продукції допоміжних цехів), витрати на 1 грн. товарної продукції, витрати на 1 грн. нормативної чистої продукції.

Витрати і собівартість. У вітчизняній практиці бухгалтерського обліку на переважній більшості підприємств і фірм замість категорії “витрати” використовується категорія “собівартість”, що по своєму змісті істотно відрізняється від категорії “витрати”. У даний час почався перехід вітчизняної бухгалтерії на західну систему. Цей перехід нерозривно зв'язаний з переходом до національного рахівництва по системі ООН. Найбільшою мірою в цій області процвітали спільні фірми. [2, c. 93]

Собівартість являє собою сумарні витрати на виробництво і реалізацію продукції. Їх можна вважати як по фактичних витратах, так і по нормативним. У західних фірмах також маються нормативи на витрати, але вони розраховуються в рамках кожної окремої фірми і представляють комерційну таємницю. На жаль, у багатьох випадках нормативи не відіграють роль стимулу в зниженні витрат підприємств на виробництво продукції. Практика дозволяє затверджувати, що вони найчастіше є середньогалузевими. Підприємства завжди мають можливість довести, що вони працюють в особливих умовах і галузеві нормативи для них неприємливі. [ 4, c. 114]

Головний мотив діяльності будь-який фірм в ринкових умовах - максимізація прибутку. Реальні можливості реалізації цієї стратегічної мети у всіх випадках обмежені витратами виробництва і попитом на продукцію, що випускається. Оскільки витрати це основний обмежник прибутку й одночасно головний фактор, що впливає на обсяг пропозиції, то прийняття рішень керівництвом фірми неможливо без аналізу вже наявних витрат виробництва і їхньої величини на перспективу. Вирішальною умовою зниження собівартості служить безперервний технічний прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, вдосконалення технології, впровадження прогресивних матеріалів дозволяють значно понизити собівартість продукції.

Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації і кооперації. На спеціалізованих підприємствах з масово-потоковим виробництвом собівартість продукції значно нижче, ніж на підприємствах, що виробляють цю ж продукцію в невеликих кількостях. Розвиток спеціалізації вимагає встановлення і найбільш раціональних кооперованих зв'язків між підприємствами. [7, c. 49]

Зниження собівартості продукції забезпечується, перш за все за рахунок підвищення продуктивності праці. Із зростанням продуктивності праці скорочуються витрати праці з розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної платні в структурі собівартості.

Перейти на страницу: 1 2 3 

Подібні статті по економіці

Оцінка економічної і соціальної ефективності господарчої діяльності підприємства
Проблема ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою - від власників приватного підприємства до керівників держави ...

Оцінка та механізм забезпечення економічної безпеки підприємства
Сучасне підприємство знаходиться в умовах безперервної зміни середовища його існування. Ця нестабільність вимагає від господарюючих суб‘єктів постійної адаптації, зокрема пошуку нових і вдосконалення вже відомих засобів забезпечення си ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.