Систематичне зниження собівартості продукції дає державі додаткові засоби як для подальшого розвитку суспільного виробництва, так і для підвищення матеріального добробуту трудящих. Зниження собівартості продукції - найважливіше джерело зростання прибули підприємств.
Витрати на виробництво промислової продукції плануються і враховуються по первинних економічних елементах і статтях витрат.
Угрупування по первинних економічних елементах дозволяє розробити кошторис витрат на виробництво, в якому визначаються загальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах, сума амортизації основних фондів, витрати на оплату праці і інші грошові витрати підприємства. Це угрупування використовується також для узгодження плану за собівартістю з іншими розділами техпромфінплану, для планування оборотних коштів і контролю за їх використанням. У промисловості прийняте наступне угрупування витрат по їх економічних елементах:
· сировина і основні матеріали
· допоміжні матеріали
· паливо (із сторони)
· енергія (із сторони)
· амортизація основних фондів
· заробітна платня
· відрахування на соціальне страхування
· інші витрати, не розподілені по елементах.
Співвідношення окремих економічних елементів в загальних витратах визначає структуру витрат на виробництво. У різних галузях промисловості структура витрат на виробництво неоднакова; вона залежить від специфічних умов кожної галузі. [2, c.41]
Угрупування витрат по економічних елементах показує матеріальні і грошові витрати підприємства без розподілу їх на окремі види продукції і інші господарські потреби. По економічних елементах не можна, як правило, визначити собівартість одиниці продукції. Тому разом з угрупуванням витрат по економічних елементах витрати на виробництво плануються і враховуються по статтях витрат (статтям калькуляції). [2, c.40]
Групування витрат по статтях витрат дає можливість бачити витрати за їх місцем і призначенням, знати, в що обходиться підприємству виробництво і реалізація окремих видів продукції. Планування і облік собівартості по статтях витрат необхідні для того, щоб визначити, під впливом яких чинників сформувався даний рівень собівартості, в яких напрямах потрібно вести боротьбу за її зниження.
У промисловості застосовується наступна номенклатура основних калькуляційних статей:
) сировина і матеріали
) паливо і енергія на технологічні потреби
) основна заробітна платня виробничих робочих
) витрати на зміст і експлуатацію устаткування
) цехові витрати
) загальнозаводські (загальнофабричні) витрати
) втрати від браку
) невиробничі витрати.
Перші сім статей витрат утворюють фабрично-заводську собівартість. Повна собівартість складається з фабрично-заводської собівартості і позавиробничих витрат. [2, c. 49]
Витрати підприємств, що включаються в собівартість продукції, діляться на прямі і непрямі. До прямих витрат відносяться витрати, що безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції і враховуються прямим шляхом по її окремих видах: вартість основних матеріалів, палива і енергії на технологічні потреби, заробітна платня основних виробничих витрат і ін. До непрямих витрат відносяться витрати, які неможливо або недоцільне прямо відносити на собівартість конкретних видів продукції: витрати цехові, загальнозаводські (загальнофабричні), за змістом і експлуатації устаткування.
Цехові і загальнозаводські витрати в більшості галузей промисловості включаються в собівартість окремих видів продукції шляхом розподілу їх пропорційно сумі заробітної платні виробничих витрат (без доплат по прогресивно-преміальній системі) і витратам на зміст і експлуатацію устаткування.
Наприклад, сума цехових витрат за місяць склала 75 млн. грн, а основна заробітна платня виробничих робочих - 100 млн. грн. Це означає, що в собівартість окремих видів продукції цехові витрати будуть включені у розмірі 75% від суми основної заробітної платні виробничих робочих, нарахованої по окремих видах продукції. [4, c. 68]
Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
Сучасний
етап розвитку зв'язаний з новим поглядом на робочу силу як на один із ключових
ресурсів економіки. Тому свідчення - ріст ролі людського фактора в умовах
технологічного етапу НТР, коли в наявності пряма залежність результ ...
Податкове стимулювання наукової та інноваційної діяльності
Визначальними чинниками сучасного економічного розвитку є
інноваційні технологічні зміни, що зумовлені широкомасштабним освоєнням
досягнень науки, забезпечують зростання продуктивності суспільного виробництва
та підвищення добробуту населе ...