У собівартість товарної продукції включають всі витрати підприємства на виробництво і збут товарної продукції в розрізі калькуляційних статей витрат. Собівартість продукції, що реалізовується, рівна собівартості товарної за вирахуванням підвищених витрат першого року масового виробництва нових виробів, що відшкодовуються за рахунок фонду освоєння нової техніки, плюс виробнича собівартість продукції, реалізованої із залишків минулого року. Витрати, що відшкодовуються за рахунок фонду освоєння нової техніки, включаються в собівартість товарної, але не входять в собівартість продукції, що реалізовується. Вони визначаються як різниця між плановою собівартістю першого року масового виробництва виробів і собівартістю, прийнятою при затвердженні цін:
СР = СТ - ЗН + (СП2 - СП1)
де СР - собівартість реалізованої продукції
СТ - собівартість товарної продукції
ЗН - підвищені витрати першого року масового виробництва нових виробів, відшкодовувані за рахунок фонду освоєння нової техніки
СП1, СП2 - виробнича собівартість залишків нереалізованої (на складах і відвантаженої) продукції відповідно на початок і кінець року.
Для аналізу рівня собівартості на різних підприємствах або її динаміки за різні періоди часу витрати на виробництво повинні приводитися до одного об'єму. Собівартість одиниці продукції (калькуляція) показує витрати підприємства на виробництво і реалізацію конкретного виду продукції з розрахунку на одну натуральну одиницю. Калькуляція собівартості широко використовується в ціноутворенні, господарському розрахунку, плануванні і порівняльному аналізі. [5, c.47]
Показник зниження собівартості порівнянної товарної продукції застосовується для аналізу зміни собівартості в часі при зіставному об'ємі і структурі товарної продукції на тих підприємствах, які мають стійкий за часом асортимент виробів. Під порівнянною розуміють таку продукцію, яка проводилася серійно або масово в попередньому році. До неї відноситься і частково модернізована продукція, якщо ці зміни не привели до введення нових моделей, стандартів і технічних умов.
Витрати на один рубель товарної (реалізованої) продукції - найбільш відомий на практиці узагальнювальний показник, який відображає собівартість одиниці продукції у вартісному виразі знеособлений, без розмежування її по конкретних видах. Він широко використовується при аналізі зниження собівартості і дозволяє, зокрема, характеризувати рівень і динаміку витрат на виробництво продукції в цілому по промисловості.
Решту показників собівартості, що зустрічаються на практиці, можна підрозділити за наступними ознаками:
по складу витрат, що враховуються, - цехова, виробнича, повна собівартість;
по тривалості розрахункового періоду - місячна, квартальна, річна, за ряд років;
по характеру даних, що відображають розрахунковий період, - фактична (звітна), планова, нормативна, проектна (кошторисна), прогнозована;
по масштабах охоплюваного об'єкту - цех, підприємство, група підприємств, галузь, промисловість і т.п.
Собівартість продукції - один з найважливіших економічних показників діяльності промислових підприємств і об'єднань, що виражає в грошовій формі всі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Собівартість показує, в що обходиться підприємству продукція, що випускається їм. У собівартість включаються перенесені на продукцію витрати минулої праці (амортизація основних фондів, вартість сировини, матеріалів, палива і інших матеріальних ресурсів) і витрати на оплату праці працівників підприємства (заробітна платня). [6, c. 45]
Розрізняють чотири види собівартості промислової продукції. Цехова собівартість включає витрати даного цеху на виробництво продукції. Загальнозаводська (загальнофабрична) собівартість показує всі витрати підприємства на виробництво продукції. Повна собівартість характеризує витрати підприємства не тільки на виробництво, але і на реалізацію продукції. Галузева собівартість залежить як від результатів роботи окремих підприємств, так і від організації виробництва по галузі в цілому.
Суть и развитие монополий
Монополії бувають різні. Економічні,
політичні і технологічні. Глобальні і локальні. Державні і приватні. Абсолютні
і відносні. Природні і штучні. Внутрішні та зовнішні. Національні і міжнародні.
Монополії влади, управління та власнос ...
Особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим
АРК - з її минулим і сьогоденням - має широкі можливості і далеко не
реалізований повністю потенціал розвитку санаторно-курортної індустрії як
високорентабельної галузі міського господарства, що сприяє росту загального
добробуту. Саме ...