Трест - форма об’єднання, яка передбачає втрату юридичної та економічної самостійності як і у виробництві, так і в реалізації. Трест несе повну відповідальність усім своїм майном за результатами господарської діяльності усіх підприємств, що входять до його складу. Частка кожного підприємства визначається пакетом акцій, пропорційно цій частці розподіляються і доходи [1, с.239].
Конгломерат - багатогалузеве об’єднання, яке виникає на основі інтенсивної експансії головної фірми у чисельні, мало пов’язані між собою галузі економіки шляхом скуповування пакетів акцій інших підприємств.
Риси конгломерату [14, с.176]:
відсутність галузевого ядра;
- зміна власника підприємства за незмінних виробничих програм;
незмінність товарів та послуг, що пропонуються на ринку;
провідна роль банків та інших фінансово-кредитних установ, які здійснюють стратегію поглинання та підпорядкування через інтенсивну спекулятивну діяльність.
Картель - угода (гласна або негласна) між незалежними підприємствами щодо проведення єдиної цінової політики, розподілу ринків збуту, узгодження умов обміну патентами, ліцензіями тощо. Виробнича діяльність картельною угодою не регламентується [1, с.238].
Фінансово-промислові групи (ФПГ) - організаційна форма об’єднання великих промислових фірм із банківськими структурами, в якій кожен член-учасник самостійно вирішує власні завдання, але не нехтує при цьому інтересами групи. Координаційну діяльність може здійснювати банк або промислове підприємство.
Функції фінансово-промислової групи [14, с.176]:
. Акумуляція фінансових ресурсів.
2. Створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності.
. Належний контроль за ефективним використанням фінансових ресурсів.
. Сприяння розвитку науково-дослідницьких розробок.
. Міжгалузевий перерозподіл ресурсів.
За розмірами підприємства поділяють на малі, середні та великі.
Малі підприємства законодавчо найчастіше визначаються чисельністю зайнятих на них працівників з урахуванням специфіки сфер, галузей та видів економічної діяльності. В Україні чинне законодавство до малих відносить підприємства, чисельність зайнятих на яких не перевищує [1, с.244]:
у промисловості та будівництві - 200 чол.;
- в інших галузях виробничої сфери - 50 чол.;
у науці та науковому обслуговуванні - 100 чол.;
у галузях невиробничої сфери - 25 тис. чол.;
у роздрібній торгівлі - 15 чол.
Переваги малих підприємств [11, с.127]:
. Вони гнучкі, ніж великі, легко пристосовуються до змін на ринку, реагують на коливання смаків споживачів.
2. Швидко освоюють нову продукцію.
. Орієнтуються на місцеві ринки, тому краще знають потреби невеликого кола своїх клієнтів.
. Не потребують великих інвестицій.
Недоліки малих підприємств [11, с.127]:
неспроможні здійснювати дорогі науково-дослідні розробки;
- дуже чутливі до змін у цінах і відсоткових ставках;
схильні до банкрутства.
Функції дрібних підприємств [1, с.245]:
. Оперативно реагують на кон’юнктурні коливання економіки.
2. Коригують структуру економіки відповідно до змін у структурі смаків, потреб, уподобань.
. Розширюють межі економічної свободи, керуючись у своїй діяльності економічною доцільністю, а не рішеннями управлінських кооперативних чи державних органів.
. Забезпечують розвиток конкуренції.
. Сприяють послабленню монополізму.
. Створюють додаткові робочі місця.
. Насичують ринок товарами та послугами за відсутності великих стартових капіталів.
. Швидко відшкодовують витрати і відновлюють здатність заново інвестувати.
. Є основою для формування середнього класу.
. Активні щодо інноваційної діяльності.
Середні підприємства здійснюють виробництво невеликої, але стійкої номенклатури виробів з малою капіталомісткістю та незначними витратами у значних обсягах. Вони, як правило, здатні швидко пристосовуватись до регіональних ринків, краще використовувати місцеві виробничі ресурси (трудові і сировинні) та забезпечувати насичення ринку регіону необхідними товарами та послугами [15, с.188].
Двоїста роль середніх підприємств [1, с.244]:
створюють конкурентне середовище для крупних підприємств;
- є проміжною сходинкою до монополізації;
максимальна кількість саме середніх підприємств підпадає під процес поглинання;
саме середні підприємства прагнуть займати монопольне становище в певних сегментах ринку.
Великі підприємства часто асоціюються з монополіями, але можуть мати різні масштаби діяльності. Вони постійно перебувають у двоїстому стані: з одного боку монополізувати свою сферу діяльності, а з іншого - зазнають впливу конкуренції, у тому числі з боку малого бізнесу. Конкуренція спонукає великі підприємства до зниження цін і постійної турботи про якість. Вважається навіть, що загроза конкуренції є джерелом прогресу не тільки великих компаній, а й усієї економіки [11, с.128].
Малий бізнес - основа розвитку економіки в ринкових умовах
Значення малого бізнесу в розвитку економіки є досить значним. Особливо це стосується України, оскільки за умов слабкого росту виробництва, населення мусить вдаватися до самоорганізації своєї зайнятості. А відкриття власної справи - єдиний вихід в от ...
Особливості інвестування високотехнологічних виробництв в Україні
Високотехнологічні галузі промисловості є ключовим елементом економічної
системи України, який визначає місце національної економіки в міжнародному
поділі праці, динаміку її конкурентоспроможності. Тому одним із основних
завдань сучасної д ...