Аргументи щодо необхідності виживання наших товаровиробників в умовах "добросовісної" конкуренції не є обґрунтованими. Існують докази існування відхилень у стані нормального конкурентного середовища на світових ринках продовольства. Як приклад, країни-експортери на власний розсуд застосовують експортні ембарго чи експортні податки (у разі, коли США застосовували ембарго на експорт сої чи використання ЄС податків на експорт хлібних злаків). У разі, коли на ринку не всі учасники дотримуються "чесної гри", то деякі країни можуть "симулювати" конкурентоспроможність шляхом отримання вагомих субсидій від держави або інших заходів. Інші ж країни, навпаки, володіючи конкурентними перевагами, можуть виявитися неконкурентоспроможними. Як свідчить світовий досвід, обіг у рамках ТНК не регулюється правилами СОТ, хоча ТНК становлять значну частку у світовій торгівлі, оскільки їх продукція - це фактично результат внутрішньофірмового обміну. Крім того, можна констатувати той факт, що загальносвітова тенденція на агропродовольчому ринку свідчить про зміцнення позицій розвинених країн і ослаблення позицій країн, що розвиваються, та з перехідними економіками. Причому для розвинених країн характерна вже не просто орієнтація на експорт, а використання переваг імпорту більш дешевої продукції, що також сприяє зростанню експорту. Прагнучи найбільш повно використати переваги міжнародної торгівлі, розвинені країни здійснюють імпорт за більш низькими на світовому ринку цінами, що підтверджується статистичними даними ФАО, а потім експортують свою чи перепродують цю продукцію за більш високими цінами, в тому числі в Україну. Розвинені країни заінтересовані в збереженні своїх робочих місць і просуванні своєї агропродовольчої продукції на український ринок, який на відміну від ринків країн, що розвиваються, має більш платоспроможних споживачів.
З огляду на вищесказане, необхідно вдосконалювати засоби підтримки аграрного сектора, які не суперечать правилам СОТ при паралельному проведенні структурної реформи.
Потрібно максимально використовувати Існуючі механізми захисту власних інтересів, які діють згідно з правилами COT. Звичайно, значно покладатися на них не слід, проте намагатися ефективно їх застосовувати потрібно. Одним із основних таких елементів виступають "спеціальні захисні заходи" згідно зі ст. 5 Угоди про сільське господарство [69]. Країна може застосовувати додаткове імпортне мито, якщо обсяг імпорту відповідного сільськогосподарського товару, що ввозиться на митну територію члена СОТ, у будь-який рік перевищує критичний рівень щодо існуючих можливостей доступу до ринку, або якщо ціна відповідного сільськогосподарського товару, що імпортується на територію країни, виражена на основі ціни поставки даного товару на внутрішній ринок цієї країни за умов СІФ та виражена в національній валюті країни імпорту, є меншою за граничну ціну такого сільськогосподарського товару.
Крім того, існує Угода про захисні заходи. Вона встановлює правила їх застосування, що передбачені у Статті XIX ГАТТ 1994 [69]. Потрібно зазначити, що наявність захисних заходів не означає легку процедуру їх застосування. Так, у разі, якщо країна бажає скористатися вищеназваною Угодою, спочатку вона має довести наявність серйозної шкоди або загрози заподіяння серйозної шкоди національному виробнику, що можливе лише після відповідного розслідування компетентними органами, і є досить проблематичним питанням.
Реструктуризація підприємств
Основна ідея реструктуризації підприємств - створення конкурентноздатних виробництв і зміна поведінки підприємства через запровадження жорстких бюджетних обмежень, властивих ринковій економіці. Поведінку підприємства в ринковій економіці, свободу йог ...
Приватизація зміст, цілі, шляхи
Під
час переходу до ринкової економіки в Україні, як і в інших постсоціалістичних
країнах, здійснення реформ зіткнулося з рядом об’єктивних труднощів,
першочерговою серед яких, безумовно, можна назвати проблему власності.
...