Розділи економіки

Глобалізаційна залученість агропродовольчого комплексу України та захист національних інтересів

У результаті тривалих переговорів в Угоді було передбачено щорічне скорочення експортних субсидій, крім того, вводиться заборона на застосування нових експортних субсидій. Передбачено їх скорочення: для розвинених країн - на 21% за обсягом і на 36% за вартістю, для країн, що розвиваються на 14 і 24% відповідно. Для України переговори щодо експортних субсидій можливо вважати нескладними в порівнянні з розглянутими вище питаннями (щодо внутрішньої підтримки, зниження тарифів) через ті обставини, що Україна їх не використовувала і зобов'язалась не застосовувати в майбутньому [7].

Можна констатувати, що країни-учасниці Уругвайського раунду мають більше переваг для власного сільського господарства внаслідок вступу до COT, ніж країни, які вступають сьогодні. Така ситуація явно простежується відносно внутрішньої підтримки, завдяки застосуванню більш вигідних базових періодів при здійсненні відповідних розрахунків. Крім того, у ході переговорів члени COT можуть добитися від країни-претендента в односторонньому порядку більш високого рівня лібералізації тарифів по особливо важливих, з їх точки зору, товарах. Все це призведе до взяття на себе зобов'язань, які не будуть сприяти покращенню стану національних агропродовольчих комплексів країн, які на сьогодні стали членами COT.

Серед можливих результатів вступу країни до COT, які мали б позитивний ефект, слід відмітити такі:

· полегшення доступу до ринків збуту. Згідно з правилами COT, одним із основних принципів якої є торгівля без дискримінації, режимом "найбільшого сприяння" передбачено, що члени COT зобов'язані надавати продукції будь-якої країни у складі COT режим, який буде не менш сприятливий, ніж режим, що надається товарам іншої країни-члена цієї організації. В основі "національного режиму", який надається імпортним товарам з країн-членів COT, лежить вимога рівних умов з еквівалентними товарами вітчизняного виробництва;

· існуватиме можливість запобігання дискримінації українських товаровиробників на зовнішніх ринках, вирішення торговельних суперечок за неупередженими міжнародними нормами;

· здешевлення деяких видів продукції;

· торговельні відносини матимуть характер більш передбачуваних і надійних;

· значне підвищення відкритості торгової політики (сторони мають повідомляти всіх учасників організації про ті заходи, які зачіпають торгівлю, відповідати на запити інших учасників щодо торговельного режиму тощо).

Які ж наслідки вступу до COT можуть негативно вплинути на агропродовольчий комплекс України? У першу чергу це стосується зміни конкурентного середовища на національному ринку. Для агропродовольчого ринку характерною ознакою є чутливість і вразливість до дії світової агропродовольчої системи, яка значно підвищиться після вступу до COT. Подальше відкриття внутрішніх ринків призведе до різкого посилення експансії іноземних товаровиробників. Слід передбачити сценарій розвитку подій, що був характерний для України, коли внаслідок недостатньо виваженої та гнучкої політики лібералізації масово припинили свою діяльність вітчизняні підприємства (навіть ті, які володіли потенційними факторами конкурентоспроможності). Як результат - пригнічення господарської активності економічних суб'єктів, згортання і ліквідація виробництв; переорієнтація попиту на імпортну продукцію і скорочення попиту на вітчизняні аналоги. Пригнічуючи національне виробництво, імпорт призводить до скорочення доходів населення та підприємств, і в кінцевому результаті до ще більшого падіння платоспроможного попиту. З метою покриття імпорту країна змушена нарощувати експорт, а за відсутності ресурсів для модернізації виробництв, без застосування досягнень науки і техніки - експорт набуває сировинної направленості, або невисокого ступеня переробки. Імпорт же характеризується зростанням товарів із високою часткою доданої вартості. Отже, якщо лібералізація зовнішньої торгівлі не супроводжується стратегією підвищення конкурентоспроможності національних виробників, то вона грає роль дестабілізуючого фактору в економіці.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6 7

Подібні статті по економіці

Податок на прибуток
Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки й обов’язковою умовою ефективного функціонування фінансової системи та економіки країни в цілому. Тому дотримання платниками податків податкової дисципліни потр ...

Ринкова інфраструктура
Проголошення України незалежною державою відкрило реальні можливості переходу її до ринку. Подолання деструктивного тоталітарно-адміністративного режиму,корінна перебудова економічних процесів шляхом здійснення радикальних реформ, спрямов ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.