Глобалізаційна залученість агропродовольчого комплексу України та захист національних інтересів

ринок харчовий промисловість експортер

У сучасному світі зростає господарський взаємозв'язок і взаємозалежність між країнами, світове господарство перетворюється у відносно цілісну економічну систему, яка визначає розвиток національних господарств, створює та впроваджує відповідні норми та правила. Ступінь лібералізації ринків з урахуванням національних інтересів узгоджується шляхом багатосторонніх переговорів за допомогою спеціалізованих міжнародних організацій. Одним із напрямів інтеграції агропродовольчого комплексу України в систему світогосподарських зв'язків є вступ до міжнародних продовольчих та торговельних організацій.

У 2003 р. Україна стала членом ФАО - Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Перша мета цієї організації - забезпечення продовольчої безпеки та нормального збалансованого харчування. Продовольча безпека, за визначенням ФАО, означає наявність в країні у будь-який час продовольства та доступ до нього всього населення. Друга мета - забезпечення реалізації концепції сталого розвитку сільського господарства. Україною було прийнято Закон № 1334-IV "Про заходи щодо вступу України до Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН". Україна має доступ до міжнародної системи ринкової та статистичної інформації, автоматизованих систем передової науково-технічної інформації по сільському господарству та продовольству. Україна має змогу брати участь у розробленні ефективних систем використання земельних, водних, лісових та рибних ресурсів, забезпечення охорони навколишнього середовища, створенні світового фонду генетичних ресурсів рослин та тварин. Розробка міжнародних стандартів якості товарної продукції сільського господарства, які застосовуються з урахуванням вимог СОТ, надання допомоги у підвищенні захисту рослин, розробка та проведення заходів у боротьбі з економічно особливо небезпечними хворобами тварин, створення глобальної системи космічних спостережень і передачі інформації про агрокліматичні умови, стан посівів, біомаси, ерозійних процесах ґрунтів - це все найважливіші напрями співробітництва України з іншими країнами в рамках членства у ФАО.

У 2008 р. Україна стала членом COT - Світової організації торгівлі. COT є спадкоємицею діючої з 1947 р. Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ), розпочала свою діяльність з січня 1995 р. Ця організація об'єднує значну кількість країн світу з метою розробки загальної торговельної політики, норм і правил міжнародної торговельної поведінки. Основними принципами діяльності СОТ виступають такі: торгівля без дискримінації (режим найбільшого сприяння) передбачає, що члени СОТ зобов'язані надавати продукції будь-якої країни-члена цієї організації режим не менш сприятливий, ніж режим, що надається товарам інших країн-членів СОТ; регулювання торгівлі тарифними методами та відміни від кількісних та інших обмежень; національний режим товарам і послугам іноземного походження, що передбачає наданням іноземним товарам такого режиму, як і національним щодо внутрішніх податків і зборів, а також рівноправного застосування чинного законодавства, розпоряджень і правил регулювання зовнішньої торгівлі; транспарентність (прозорість, передбачуваність) декларує, що країни-члени СОТ зобов'язані надавати інформацію про зміни зовнішньоторговельного режиму, завдяки чому міжнародна торгівля має бути більш передбачуваною.

Україна пройшла тривалий шлях набуття членства у цій організації. Перший етап приєднання до СОТ розпочався у листопаді 1993 p., коли Україна подала офіційну заяву до Секретаріату ГАТТ про бажання участі у цьому міжнародному договорі (маючи статус наглядача при ГАТТ з 1992 p.). Була сформована офіційна Робоча група з приєднання України до ГАТТ. У першій половині 1994 р. Україна готує меморандум про свій торговельний режим. Цей документ містить повну інформацію по всіх областях законодавства, які торкаються режиму зовнішньої торгівлі країни-кандидата. Робоча група продовжує свою діяльність, а перед кожною зустріччю Україна мала письмово відповідати на питання країн-членів. На другому етапі відбуваються двосторонні переговори з зацікавленими членами Світової організації торгівлі. Обговорюються конкретні ставки митних тарифів, процедури регулювання зовнішньоекономічних операцій з товарами та послугами. На третьому етапі визначаються умови приєднання, остаточно формуються зобов'язання країни-кандидата у СОТ. На четвертому етапі пакет документів, підготовлений робочою групою, схвалюється Генеральною радою. За прийняття нового члена повинні проголосувати не менше дві третини членів COT.

Подібні статті по економіці

Політика зайнятості населення в Україні
Актуальність обраної теми полягає в тому, що в Україні відбувається процес глобалізації та формування ефективного механізму ринку праці за рахунок перебудови його структурних елементів та характеру втручання держави у процеси на ринку ...

Планування собівартості продукції в умовах підприємництва
У сучасній, швидко змінній, обстановці переходу до ринку управлінню підприємства необхідно постійно проводити аналіз діяльності фірми для ухвалення управлінських рішень. Для аналізу і ухвалення рішень необхідна початкова інформація, та ...