Розділи економіки

Основи формування ринку продукції харчової промисловості та особливості його функціонування

Серед товарних ринків найважливіше місце займає продовольчий ринок, оскільки стан його розвитку визначає рівень задоволення найважливіших потреб населення - потреб у харчових продуктах і забезпечує можливість існування людства.

Зазначимо, що основне призначення будь-якого ринку полягає у задоволенні встановлених і передбачених потреб споживачів. В економічній теорії досить поширеною є розроблена Маслоу А. ієрархія потреб, згідно якої потреби людини мають ієрархічну структуру: фізіологічні потреби, потреби у безпеці, соціальні потреби, потреби в повазі та самореалізації (рис. 1.1) [2, с. 170]. Таким чином, складається багаторівнева структура потреб, кожна з яких може слугувати мотивом лише після задоволення потреби, що знаходиться на нижчій сходинці.

Відповідно до зазначеної ієрархії фізіологічні потреби, а саме потреби, що спрямовані на подолання голоду і спраги, знаходяться на найнижчому рівні і є базисними. Це пояснюється тим, що потреби в продуктах харчування є першочерговими потребами людини, задоволення яких впливає на фізіологічний стан організму і лише після задоволення цих потреб можливе задоволення всіх інших. Таким чином, специфіка ринку продуктів харчування, що вирізняє його серед інших ринків, обумовлюється визначальним значенням цього ринку щодо задоволення першочергових потреб людини і, відповідно, високим ступенем як споживання харчової продукції, так і обігом грошових коштів на її придбання.

Рис. 1.1. Ієрархія потреб за Маслоу А. [2]

Ми погоджуємося з точкою зору, що специфічне місце цього виду ринку проявляється в наступному:

· порівняно з іншими ринками продовольчий ринок характеризується відносною стабільністю, зважаючи на особливу роль продовольства в забезпеченні життєдіяльності населення;

· достатньо висока ліквідність продовольчої продукції зумовлена відносно низькими цінами на неї порівняно з іншими групами товарів;

· використання агропродовольчої продукції характеризується досить високим рівнем диверсифікації її використання (пряме споживання населенням, споживання харчовою і переробною та іншими галузями промисловості);

· повнота і збалансованість продовольчого ринку є гарантом продовольчої, отже, національної безпеки, що передбачає наявність постійного у тій чи іншій формі, прямого чи опосередкованого державного впливу на цей сегмент ринку [8, с. 11]. Проблеми розвитку і функціонування продовольчого ринку досить широко вивчаються і досліджуються в сучасній економічній літературі багатьма вченими і фахівцями. Поряд з цим в економічній літературі немає чіткого формулювання економічної категорії “продовольчий ринок”. Більшість авторів відповідно до власних тлумачень розглядають продовольчий ринок як комплекс підприємств, організацій та індивідуальних виробників різних продуктів, що взаємопов’язані в єдиному технологічному процесі виробництва, заготівлі, переробки і реалізації продовольчої сировини та продуктів харчування [3, с. 27].

В сучасній економічній літературі протягом останніх років становлення та розвитку ринкових відносин в значній кількості випадків ототожнюються категорії продовольчий ринок та продовольчий комплекс. Щебаніна О.В., розкриваючи сутність продовольчого комплексу, визначає його як сукупність сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств та торгівельних організацій, що здійснюють вирощування сировини, її переробку і реалізацію готової продукції. Основою взаємодії цієї сукупності є інтегрований механізм, що з’єднує ці різні елементи, орієнтуючись на основну мету - розвиток продовольчого ринку [9]. Майже такої точки зору щодо визначення продовольчого комплексу дотримуються багато інших авторів (Онищенко В., Лебединський Ю., Бойко В. та ін.).

Зміщуючи акценти на ринкову складову, такі структури, головним завданням яких є задоволення потреб населення в продуктах харчування та які функціонують в умовах ринкових відносин, на наш погляд, доцільно ідентифікувати як продовольчі ринки. Цим структурам притаманні всі ознаки будь-якого продуктового ринку. Ринок визначає обсяги та структуру виготовлюваної продукції, ціну на неї та місця реалізації. Основною рушійною силою розвитку цих структур є конкуренція, а умовою успішної діяльності - їх конкурентоспроможність.

Отже, на наш погляд, продовольчий ринок необхідно розглядати в двох аспектах. По-перше, як складну організаційну систему, що включає такі взаємодіючі елементи як виробники та постачальники сировини, виробники харчової продукції, торговельно-збутові організації, покупці та відповідну інфраструктуру. Функціонування продовольчого ринку забезпечується взаємоузгодженою діяльністю цих підприємств і організацій, що належать до різних галузей та форм власності, а також опосередкованим впливом держави, спрямованим на підтримання діяльності всіх складових даного продовольчого ринку.

По-друге, продовольчий ринок необхідно розглядати як специфічні економічні відносини між переліченими суб’єктами ринку на основі сучасних економічних вимог, що представлені складною інтегрованою структурою, функціонування якої регулюється системою організаційно - економічних та правових важелів, основним завданням якої є задоволення попиту населення в продуктах харчування та забезпечення продовольчої безпеки країни.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5

Подібні статті по економіці

Обґрунтування тарифу і формування прибутку транспортного обслуговування
Автомобільний транспорт - одна з найважливіших галузей народного господарства - розвивається як невід’ємна частина єдиної транспортної системи країни. Він забезпечує на ряду з іншими видами транспорту раціональне виробництво і оборот продукції ...

Оцінка інвестиційної привабливості регіону
В умовах глобалізації економічний розвиток будь-якої країни тісно пов’язаний з підвищенням її інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. Інвестиційна привабливість - це якісна та кількісна характеристика внутрішнього та ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2021 рік.