Іноземний капітал, глибоко упровадившись в економіку багатьох країн світу, став складовою частиною їх відтворювального процесу.
Вивчаючи географічну структуру іноземних інвестицій, можна встановити, що основна їх частина припадає на розвинені країни - як країни експортери капіталу, так і приймаючі країни. На початку поточного десятиліття на розвинені країни припадало більше 93% експорту капіталу у формі прямих інвестицій і 73% їх імпорту [7, c. 105-108].
У сучасних умовах приймаючі країни, як правило схвалюють діяльність транснаціональних корпорацій на своїй території. При виборі країни транснаціональні корпорації оцінюють умови інвестування за такими основними критеріями: оцінка місцевого ринку з точки зору його ємності, наявності ресурсів, місцезнаходження тощо, політичної стабільності в країні, правові умови іноземних інвестицій, система оподаткування, характер торгової політики, ступінь розвитку інфраструктури, захист інтелектуальної власності, державне регулювання економіки, дешевизна робочої сили і рівень її кваліфікації, стабільність національної валюти, можливості репатріації прибутків.
Однак існує й ряд проблем, пов'язаних з діяльністю транснаціональних корпорацій в приймаючій країні.
Найбільш поширеною помилкою про наслідки діяльності транснаціональних корпорацій є думка, що в результаті міжнародних операцій транснаціональних корпорацій одна країна обов'язково виграє, а інша - несе втрати.
Крім того, приймаючі країни схильні вважати, що одержувані транснаціональними корпораціями прибутку надмірно великі. Отримуючи податки від транснаціональних корпорацій, вони переконані, що могли б отримувати набагато більше, якби транснаціональні корпорації не оголошували свої прибутки в країнах з низьким рівнем оподаткування [27].
ТНК можуть впливати на економіку приймаючої країни як позитивно, так і негативно.
У табл. 1.1 відображені найтиповіші плюси та мінуси для приймаючої країни і для країни, яка вивозить капітал.
Таблиця 1.1. Проблеми та вигоди для приймаючої країни та країни, яка вивозить капітал [32]
Суперечності |
Приймаюча країна |
Країна, яка вивозить капітал |
ВИГОДИ |
- отримання додаткових ресурсів - стимулюваннярозвитку національної економіки (збільшення ВВП, доходу) - отримання податків від діяльності ТНК |
зарубіжні інвестиції ефективніше, ніж внутрішні |
ПРОБЛЕМИ |
- встановлення зовнішнього контролю з боку ТНК - ТНК можуть маніпулювати цінами з метою несплати податків |
заборона на інвестування в окремих галузях, використання місцевих п/ф, навчання місцевих кадрів, проведення НДДКР у приймаючій країні, розширення експорту виробленої продукції, втрати в торговому балансі. |
Таким чином, вплив діяльності ТНК через національні фірми загалом на національну економіку може бути позитивним та негативним. Позитивний вплив діяльності ТНК на національну економіку проявляється в припливі капіталу, зміцненні зовнішньоторговельних позицій країни, розвитку внутрішньої торгівлі, підвищенні ступеню конкурентності національних ринків, поліпшення платіжного балансу, зростання виробництва, вдосконалення техніко-технологічного забезпечення виробництва.
На мікроекономічному рівні можна виділити такі позитивні наслідки: залучення коштів, залучення ресурсів ТНК, модернізація підприємств, доступ до наукових розробок та нових технологій міжнародного рівня, налагодження нових економічних зв'язків з іншими структурними елементами корпоративних систем закордону, перейняття досвіду управління, використання техніко-технологічної бази ТНК, підвищення конкурентоспроможності фірми, розширення масштабів діяльності фірмі завдяки ресурсам ТНК, поліпшення умов праці завдяки ресурсам ТНК, навчання міжнародним стандартам та правилам бізнес-поведінки (див. табл 1.2) [31].
Діяльність ТНК в країнах-реципієнтах мають позитивне значення в такій площині:
- потужний вплив представників ТНК є каталізатором реформування бюрократичного апарату, що сприяє підвищенню прозорості економіки держави, її привабливості для іноземних інвесторів;
- ТНК впливають на місцеві органи влади з метою поліпшення податкового режиму, що позитивно позначається на економічному розвитку країни - реципієнта.
Роль власності у соціально-економічних процесах
Україна як
суверенна держава почала самостійно формувати власну економічну політику з часу
проголошення своєї незалежності. Визначення основних напрямів цієї політики
базується на принципах демократії, свободи підприємництва і відкритості ...
Податкове стимулювання наукової та інноваційної діяльності
Визначальними чинниками сучасного економічного розвитку є
інноваційні технологічні зміни, що зумовлені широкомасштабним освоєнням
досягнень науки, забезпечують зростання продуктивності суспільного виробництва
та підвищення добробуту населе ...