Плодотворна технологія - це така, що зберігається тривалий час, але з її допомогою виробляється кілька поколінь нової продукції при нарощуванні основних характеристик та розширенні сфер її застосування. Плодотворна технологія вимагає постійного оновлення продукції, бо інакше фірму можуть випередити конкуренти. Особливого значення тут набуває активна науково-дослідна робота на всіх фазах життєвого циклу.[4]
Мінлива технологія - це така технологія, що змінюється за базовими характеристиками протягом життєвого циклу попиту, коли змінюється кілька поколінь нової продукції, які задовольняють цей попит. Водночас із задоволенням того ж самого попиту відбувається розширення споживчих якостей і відповідно сфер застосування, зміна декількох поколінь продукції і відповідної базової технології. Динамізм змін, особливо при поєднанні рис плодотворної і мінливої технології, примушує фірми особливу увагу приділяти науковим та технологічним розробкам, щоб не відстати від конкурентів.
Стратегічні напрямки техніко-технологічного розвитку підприємства:
) кардинальне підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому й вітчизняному ринках;
) розробка й широке впровадження ресурсозберігаючих технологій;
) скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної праці, покращення її умов і безпеки;
) здійснення всебічної екологізації виробництва.
Заходи техніко-технологічного розвитку підприємства:
) науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи;
) створення, освоєння нових і підвищення якості тих видів продукції, що виготовляються:
створення та освоєння випуску нових видів продукції;
організація виробництва за ліцензіями або продукції, створеної іншими організаціями;
розробка нових стандартів (технічних умов), складання карт технічного рівня;
сертифікація продукції;
зняття з виробництва застарілих видів продукції;
запровадження прогресивної технології, модернізація та автоматизація виробничих процесів;
розробка та застосування нових технологій;
запровадження нових видів устаткування та інструменту;
технічне переоснащення і модернізація устаткування;
механізація ручної праці;
автоматизація виробництва і процесів управління.
Здатність підприємства до технологічних змін залежить від прибутковості (наявність фінансових ресурсів), здатності управлінського апарату до інноваційних процесів (здатність до ризику) та передбачуваності розвитку технологій.
Світова практика показує, що новій техніці і технології притаманні:
) багатофункціональність машини, її ,,гнучкість” і здатність до переналагодження на випуск продукції різних модифікацій;
) багаторазовий ріст одиничної потужності;
) оснащеність електронікою, яка дає можливість контролю і саморегулювання машини і виконання складного циклу взаємопов’язаних операцій;
) зміни характеру дії на предмет праці, застосування променевих, звукових, біохімічних (лазерне опромінення, ударні хвилі та ін. ) процесів, нанотехнологій;
Інтеграція України у світове господарство
Унікальність переважаючої більшості країн колишнього СРСР
полягає в тому, що вони виникли на руїнах відносно цілісної економічної і
політичної системи. У зв'язку з цим ним об'єктивно необхідні час і відповідні
зусилля для національно ...
Комплексний аналіз діяльності вагонного депо
Залізничний
транспорт - є складним багатогалузевим господарством з широкою розгалуженою інфраструктурою.
В організації та забезпеченні єдиного технологічного процесу залізничних
перевезень безпосередньо приймають участь залізниці, дире ...