Розділи економіки

Національна конкурентоспроможність економіки України чинники та напрями підвищення

Джерело: Держкомстат, НБУ, Міністерство фінансів

Впродовж десяти років (2000-2009 рр.) економічне зростання в Україні характеризувалось нестабільністю, суттєвим (в 3-6 разів порівняно з максимальним рівнем 2004 р.) зниженням реальних темпів у 2005 і 2008 р. та кризовим спадом у 2009 р. При цьому через багаторічне відтягування з проведенням кардинальних реформ падіння української економіки було одним з найглибших порівняно з іншими країнами.

Найбільшим падінням відрізнялись промислове виробництво ( 22%), будівництво (2,5%), викликані скороченням попиту та інвестицій. Зниження зовнішнього попиту на українську продукцію спричинило падіння експорту товарів і послуг, а зниження реальних доходів населення та інвестиційного внутрішнього попиту - ще більше падіння імпорту. Така динаміка зовнішньоторговельних операцій зумовила суттєве скорочення від’ємного сальдо торгового балансу.

Спад реальних доходів кореспондує із зростанням безробіття яке за методологією МОП у 2009 р. склало 8,8% економічно активного населення проти 6,4% у попередньому році.

Зведений бюджет країни збалансовано із дефіцитом у 2,4% ВВП порівняно з 1,1-1,5% відповідно у 2007-2008 рр Необхідність покриття дефіциту бюджету поряд із зниженням експортної виручки та скороченням надходження іноземних інвестицій під час світової фінансово-економічної кризи призвело до нарощування державного та гарантованого державою боргу, частка якого досягла 32,2% ВВП, що у 2,5 рози перевищила цей показник минулого року. Якщо врахувати приватний борг, то загальне боргове навантаження сягнуло 90% ВВП, що вже є вкрай небезпечним для економіки країни, оскільки зумовлює її фінансову нестійкість та вразливість до будь-яких зовнішніх шоків.

Крім боргового тягаря, українська економіка обтяжена двозначною інфляцією, яка заважає діловій активності, та збитковістю майже 40% підприємств, які поглинають більше третини прибутку прибуткових підприємств.

Загалом із десяти років, що аналізуються, лише у п’яти приріст ВВП перевищував 7%, необхідних для забезпечення стабільного зростання. В інші п’ять років він був нижчим, особливо у 2005 і 2008 роках, або ж спадним. Наслідком сукупності впливу неоднозначної динаміки наведених показників стало тривале відставання ВВП від рівня 1990 р., що свідчить про системні недоліки і прорахунки в реалізації управління. А постійна нестача коштів у країни при зростанні статків багатих людей і зубожіння чверті населення, що живе нижче прожиткового мінімуму, вказує на кризу державних фінансів та звуження соціальної бази економічних реформ.

Отже, індикатори соціально-економічного розвитку України за останнє десятиріччя свідчать про недостатнє конкурентне середовище та можливості піднесення конкурентоспроможності без суттєвого інституційного та структурного реформування.

Конкурентне середовище в Україні характеризується також індикатором ефективності економіки, передусім часткою валової доданої вартості у валовому випуску. Якщо у 1990 р. цей показник складає 47,3%, то у 2000 р. - 39,2%, 2008 - 39,8%, тобто ефективність економіки суттєво знизилась, але ж саме ж у знов створеній вартості реалізуються конкурентні переваги.

Конкурентоспроможність економіки врешті решт проявляється у сфері зовнішньоторговельних відносин, зокрема на перетині товарної структури експорту з структурними (за видами економічної діяльності) характеристиками внутрішнього виробництва.

Види економічної діяльності в Україні характеризуються розмежуванням за зовнішньою орієнтацією: окремі з них є експортоорієнтованими ( передусім, металургійне виробництво), в інших домінує імпортна залежність (машинобудування, хімічна і нафтохімічна, легка промисловість). Дещо нижча порівняно з середньою частка експорту сформувалась у сільському господарстві і харчовій промисловості при відносно незначній питомій вазі імпорту у складі використання продукції (табл. 2)

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6 7 8

Подібні статті по економіці

Місце малих підприємств в системі ринкових відносин
Одним з найважливіших завдань України на шляху подальшого розвитку ринкових відносин є посилення ролі малого підприємництва. Адже малі підприємницькі структури створюють не тільки економічну, а й соціально-політичну основу для становлення та розвитку ...

Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил України
Подальший соціально-економічний розвиток України та інформатизація суспільства залежать від того, якою мірою будуть задіяні інтелектуальні та творчі можливості народу, здібності кожного громадянина. Це обумовлює необхідність нагромадже ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.