Розділи економіки

Програмування як форма державного регулювання економіки

Вищою формою державного регулювання економіки (ДРЕ) є державне економічне програмування. Його системний підхід - комплексне використання в глобальних цілях усіх елементів ДРЕ. До основних завдань державного програмування належать:

забезпечення максимально можливого досягнення головних цілей ДРЕ;

здійснення ДРЕ не на шкоду, а на благо існуючої системи ринкової економіки;

максимально наближене до дійсності прогнозування розвитку економічних і соціальних процесів у країні і на основі цього розробка ієрархії цілей державних програм з погляду важливості і терміновості;

виявлення сумісності намічених цілей та відповідності інструментів здійснення державних програм;

забезпечення ефективності й економії використання бюджетних коштів.

Об'єктами економічного програмування є галузі, регіони, соціальна сфера, різноманітні напрями наукових досліджень.

Суб'єкти економічного програмування - державні органи, які відповідають за складання програм, їх безпосереднє використання і контроль над ними.

Розглянемо види макроекономічних програм.

За призначенням розрізняють:

звичайні програми - в основному середньострокові загальноекономічні програми. Складаються, як правило, на п'ять років зі щорічним коригуванням (наприклад, аграрні програми, програми НДДКР, регіональні програми, програми покращання структури економіки);

надзвичайні програми, що розробляються у критичних ситуаціях (наприклад, при загрозі вибуху соціального незадоволення, післявоєнна розруха, в умовах кризи, масового безробіття, небезпечної інфляції). Такі програми короткострокові. В інструментарії їх здійснення переважають адміністративні заходи регулювання.

За тривалістю виокремлюють коротко- (до 1 року), середньо-(1-5 років) та довгострокові програми (більше 5 років). За характером програми класифікують на:

активні - сукупність заходів, які уряд зобов'язується прийняти для досягнення поставлених цілей;

пасивні - оцінення можливих наслідків поточної і планової економічної політики та тенденцій розвитку макроекономіч-них показників, необхідних для досягнення поставлених цілей.

На практиці жодна програма не може однозначно належати до тієї чи іншої категорії. Нерідко на тлі реалізації звичайної поточної програми уряд стикається з надзвичайною проблемою, яка, якщо не використати термінових стабілізуючих заходів, призведе до розбалансування економіки.

Подібні статті по економіці

Проблеми управління прибутковістю та рентабельністю дільничої станції Микитівка
Сучасний розвиток економіки України супроводжується ускладненням економічних процесів, трансформацією власності і середовища господарювання, концентрацією виробництва і капіталу, що зумовлює об’єктивну необхідність забезпечення прибутковості су ...

Теоретичні засади методики аналізу фінансових інвестицій
Відомо, що основна мета діяльності кожного підприємства полягає у отриманні найбільшого прибутку. В процесі інвестиційної діяльності підприємство повинно так спланувати свою діяльність, щоб при найменшій сумі вкладень отримати найбільш ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.