Розділи економіки

Монетарна політика в державному управлінні економіки

Монетарна полі́тика (англ. Monetary Policy) - політика держави, через яку уповноважена державою інституція контролює обсяг пропозиції грошей з метою встановлення цінової стабільності, сприяння економічному зростанню, дотриманню рівня безробіття населення на низькому рівні.

Монетарна політика може бути стимулюючою (експансивною) у разі пом'якшення монетарних умов, зазвичай, зниження відсоткових ставок (або ж збільшення темпів зміни пропозиції грошей понад усталений рівень). Експансійна політика використовується для подолання рецесії, оскільки призводить до зростання сукупного попиту, таким чином стимулюючи економічне зростання та знижуючи рівень безробіття. В звичайний час подібна політика призводить до прискорення інфляції.

Стримуюча (рестриктивна) політика зазвичай використовується задля уповільнення інфляції через протилежний стимулюючій політиці, а саме, охолоджуючий вплив на економічне зростання.

Монетарна полі́тика - комплекс заходів щодо регулювання грошової сфери задля досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, які здійснює держава через центральний банк. В вітчизняній літературі зустрічається термін "грошово-кредитна" політика.

Головна ціль монетарної політики полягає в забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВВП. Цілі досягаються за допомогою таких інструментів:

операції на відкритому ринку;

відсоткова політика;

норма обов'язкових резервів;

вплив на обмінний курс національної валюти.

Види монетарної політики:

. Інфляційне таргетування. Ціллю є рівень інфляції (зазвичай в межах 2-4%). Основний інструмент - короткострокова відсоткова ставка центрального банку (овернайт, одно-, двотижнева).

. Таргетування рівня цін. Ціллю є досягнення певного значення рівня (наприклад, досягти рівня цін в 120% в порівнянні з базовими 100% на поточний рік). Основний інструмент - короткострокова відсоткова ставка центрального банку (овернайт, одно-, двотижнева).

. Монетарне таргетування. Ціллю є рівень грошової маси. Основний інструмент - пропозиція грошей центральним банком.

. Таргетування обмінного курсу. Ціллю є рівень обмінного курсу національної валюти по відношенню до певної стабільної валюти. Задля досягнення цілі по величині обмінного курсу центральний банк використовує політику інтервенцій на валютному ринку (купівлю або продаж іноземної валюти).

. Змішаний підхід. Основна ціль чітко не визначається, використовуються як досягнення цілі по інфляції так і по рівню безробіття. Основний інструмент зазвичай процентна ставка центрального банку.

В Україні головним суб'єктом монетарної політики є Національний банк, що відповідно до законодавства України - Конституції України та Закону "Про Національний банк України" має вирішальну роль у її розробленні та реалізації. Основні орієнтири щодо монетарної політики: цілі та напрями викладаються в Основних засадах грошово-кредитної політики Радою Національного банку, що здійснює моніторинг проведення даної політики. Окрім цього, контроль за діями НБУ здійснює Верховна Рада, що регулярно заслуховує доповіді Голови НБУ, зокрема, щодо стану грошово-кредитного ринку в Україні.

Подібні статті по економіці

Регіональна інвестиційна програма як форма державного управління інвестиційною діяльністю у регіоні
Інвестиційна діяльність відіграє важливу роль у регіональному розвитку продуктивних сил. Вихід української економіки з кризи пов'язаний передусім з відтворенням інвестиційного процесу. Державне регулювання інвестиційного процесу спря ...

Проблеми управління прибутковістю та рентабельністю дільничої станції Микитівка
Сучасний розвиток економіки України супроводжується ускладненням економічних процесів, трансформацією власності і середовища господарювання, концентрацією виробництва і капіталу, що зумовлює об’єктивну необхідність забезпечення прибутковості су ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.