Розділи економіки

Зростання ролі інституціональних факторів розвитку

Реалії соціально-економічного життя людства свідчать про те, що на рубежі XXI ст. трапився перелом, якісний стрибок у суспільних відносинах, пов'язаний з усвідомленням нової парадигми суспільного прогресу - розвитку людини - особистості - з усім різноманіттям її здібностей і потреб. Економічну людину в цьому розумінні замінює людина соціальна. Постіндустріальне суспільство знімає з неї провідну до цього роль - бути фактором виробництва. Людина, за К. Марксом, виходить із процесу виробництва, "стає над ним", починає його контролювати й регулювати. У зв'язку з цим об'єктивно посилюється роль пост економічних, а точніше, над економічних факторів економічного розвитку: духовних, морально-етичних, соціокультурних, які, своєю чергою, змінюють зміст та напрямок економічної політики. Орієнтація на задоволення потреб людини стає доконечно потрібною умовою проведення економічної політики.

Наприкінці XX ст. створюються об'єктивні передумови соціальної орієнтації економіки, гуманізації економічних відносин, підпорядкування економічної політики завданням розвитку людини. У зв'язку з цим постає завдання виявити ту системну якість, що відрізняє сучасну епоху від "передісторії". Ключем до з'ясування сутності переорієнтації економіки на людину є проблема відчуження: закінчується епоха, де відчуження панувало, зароджується епоха, де відчуження зникає. Нашу "передісторію" можна охарактеризувати як "царювання необхідності", перш за все економічної необхідності. Економічні закони були непізнані, діяли "сліпо", непідконтрольної суспільству, і тому не використовувалися суб'єктом.

Але в процесі суспільного розвитку зароджується "нова людина", яка поступово стає внутрішнім "нервом" соціально-економічного прогресу. Людина, що свідомо створює цей світ, починаючи з форм науки та мистецтва і закінчуючи соціальними революціями, стає максимально вільною - відчуження над нею не владне. Така людина максимально єдина із суспільством, вона перебуває в діалозі з усіма творцями культури, "розпредмечуючи" предмети їхньої діяльності. Нове пост індустріальне суспільство є не тільки новим способом виробництва, а й новим видом соціального розвитку; це епоха, що характеризується новою домінантою прогресу - "виробництво" особистості, а не речей; це відносини суб'єктів, особистостей, а не економічних "осіб-маріонеток"; це спільна творчість, діалог, а не відчуження.

Трансформація значення особистісних факторів виробництва, а саме: перехід індивіда від існування в рамках економічної необхідності до соціальної самореалізації через набуття особистістю свободи- усе це кардинально відбивається на змісті економічної політики - її соціальній орієнтації.

Подібні статті по економіці

Комплексна оцінка фінансового стану суб'єкта господарювання на прикладі ТДВ Трембіта
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав суб'єктів господарювання у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану суб'єктів госп ...

Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності підприємств
В теперішній час, на етапі економічного зростання України, регулювання інвестиційного і інноваційного процесів з боку держави набувають особливого значення. Дослідження проблем інвестування економіки завжди знаходилося в центрі уваг ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.