Розділи економіки

Зростання ролі інституціональних факторів розвитку

Реалії соціально-економічного життя людства свідчать про те, що на рубежі XXI ст. трапився перелом, якісний стрибок у суспільних відносинах, пов'язаний з усвідомленням нової парадигми суспільного прогресу - розвитку людини - особистості - з усім різноманіттям її здібностей і потреб. Економічну людину в цьому розумінні замінює людина соціальна. Постіндустріальне суспільство знімає з неї провідну до цього роль - бути фактором виробництва. Людина, за К. Марксом, виходить із процесу виробництва, "стає над ним", починає його контролювати й регулювати. У зв'язку з цим об'єктивно посилюється роль пост економічних, а точніше, над економічних факторів економічного розвитку: духовних, морально-етичних, соціокультурних, які, своєю чергою, змінюють зміст та напрямок економічної політики. Орієнтація на задоволення потреб людини стає доконечно потрібною умовою проведення економічної політики.

Наприкінці XX ст. створюються об'єктивні передумови соціальної орієнтації економіки, гуманізації економічних відносин, підпорядкування економічної політики завданням розвитку людини. У зв'язку з цим постає завдання виявити ту системну якість, що відрізняє сучасну епоху від "передісторії". Ключем до з'ясування сутності переорієнтації економіки на людину є проблема відчуження: закінчується епоха, де відчуження панувало, зароджується епоха, де відчуження зникає. Нашу "передісторію" можна охарактеризувати як "царювання необхідності", перш за все економічної необхідності. Економічні закони були непізнані, діяли "сліпо", непідконтрольної суспільству, і тому не використовувалися суб'єктом.

Але в процесі суспільного розвитку зароджується "нова людина", яка поступово стає внутрішнім "нервом" соціально-економічного прогресу. Людина, що свідомо створює цей світ, починаючи з форм науки та мистецтва і закінчуючи соціальними революціями, стає максимально вільною - відчуження над нею не владне. Така людина максимально єдина із суспільством, вона перебуває в діалозі з усіма творцями культури, "розпредмечуючи" предмети їхньої діяльності. Нове пост індустріальне суспільство є не тільки новим способом виробництва, а й новим видом соціального розвитку; це епоха, що характеризується новою домінантою прогресу - "виробництво" особистості, а не речей; це відносини суб'єктів, особистостей, а не економічних "осіб-маріонеток"; це спільна творчість, діалог, а не відчуження.

Трансформація значення особистісних факторів виробництва, а саме: перехід індивіда від існування в рамках економічної необхідності до соціальної самореалізації через набуття особистістю свободи- усе це кардинально відбивається на змісті економічної політики - її соціальній орієнтації.

Подібні статті по економіці

Продуктивність праці на підприємстві
Будь-яке суспільство для забезпечення нормального (достатньо комфортного) рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту ч ...

Особливості інвестування високотехнологічних виробництв в Україні
Високотехнологічні галузі промисловості є ключовим елементом економічної системи України, який визначає місце національної економіки в міжнародному поділі праці, динаміку її конкурентоспроможності. Тому одним із основних завдань сучасної д ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.