Розділи економіки

Еволюція галузевої структури світового господарства

На основі міжнародного поділу праці формується галузева структура світового господарства.

Виділяють великі надгалузеві блоки економічної системи:

сфера матеріального виробництва та невиробнича сфера (ці традиційні терміни для сучасної економіки мають умовний і неточний характер);

I і II підрозділу суспільного виробництва (що включають, відповідно, галузі, що виробляють засоби виробництва, і галузі, що виробляють предмети споживання);

макрогалузі - промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, сфера послуг;

міжгалузеві комплекси - агропромисловий, паливно-енергетичний, воєнно-промисловий, хіміко-лісовий та ін. Всього в сучасній світовій економіці налічується кілька сотень основних предметно-спеціалізованих галузей, кількість підгалузей обчислюється тисячами; ними виробляються товари десятків мільйонів найменувань.

По мірі розвитку світової економіки і міжнародного поділу праці відбувається еволюція галузевої структури господарства. У доіндустріальну епоху кількісно і якісно домінувало сільській господарство; після машинного перевороту провідна роль перейшла до промисловості.

У сучасних дослідженнях структурна динаміка світового господарства аналізується в розрізі співвідношення трьох основних секторів - первинного (сільське господарство і галузі добувної промисловості), вторинного (обробна промисловість) і третинного (сфера послуг). В третинний сектор економіки включаються галузі транспорту, зв'язку, торгівлі, кредитно-фінансовій і страхового бізнесу, ділових, побутових і соціально-культурних послуг. Хоча в окремі періоди попередньої історії деякі види послуг надавали відчутний вплив на структуру зайнятості (так, найбільша частка зайнятого населення в Англії аж до I світової війни припадала на домашню прислугу), але особливістю постіндустріальної економіки є переміщення в третинний сектор важливих функцій продуктивної праці

У сучасній еволюції галузевої структури світового господарства можна виділити два основних етапи. У рамках першого з них (60-е - 70-е рр.) збільшення частки третинного сектора відбувалося в основному за рахунок первинного; частка вторинного залишалася відносно стійкою, але в його рамках значно зросла роль так званих «нових галузей» (аерокосмічної, біохімічної, промислової та побутової електроніки). На другому етапі (80-е - 90-е рр.) сталася диференціація динаміки в рамках самого третинного сектора: переважне значення отримало розвиток інформаційних послуг, які, у зв'язку з цим стали визначатися як особливий, вже «четвертинний» сектор економіки. Частка четвертинного сектора зростала, в основному, за рахунок вторинного, хоча в його рамках і тривало інтенсивний розвиток новітніх галузей, особливо комп'ютерної техніки і телекомунікаційного обладнання, при значному зниженні частки традиційних галузей обробної промисловості.

Неважко помітити, що майже всі з перерахованих видів діяльності, повністю або в основному, можуть бути віднесені до інформаційного сектору сфери послуг, тобто до так званого четвертинного сектору сучасної економіки.

Подібні статті по економіці

Реструктуризація підприємств
Основна ідея реструктуризації підприємств - створення конкурентноздатних виробництв і зміна поведінки підприємства через запровадження жорстких бюджетних обмежень, властивих ринковій економіці. Поведінку підприємства в ринковій економіці, свободу йог ...

Стратегія розвитку України в умовах глобалізації
Сьогодні економічний розвиток жодної країни не можна розглядати поза контекстом процесу глобалізації. Глобалізація впливає на розвиток світових ідеологій, інтенсивну боротьбу за встановлення світового порядку, стрибкоподібне зростання кіль ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.