Економічний потенціал - це сукупність наявних та придатних до мобілізації основних джерел, засобів країни, елементів потенціалу цілісної економічної системи, що використовуються і можуть бути використані для економічного зростання й соціально-економічного прогресу.
Економічний потенціал країни характеризується взаємопов’язаними потенціалами науково-технічної, виробничої, сільськогосподарської та соціальної. Кожна з них може бути визначена сукупністю галузей народного господарства, що виробляють промислову, сільськогосподарську, будівельну продукцію.
Економічний потенціал залежить від абсолютних виробничих можливостей галузей економіки і ступеня їх використання. Високий рівень економічного потенціалу мають великі країни з розвиненими продуктивними силами великим національним багатством.
Структура економічного потенціалу:
Природний потенціал
Трудовий потенціал
Науковий потенціал
Технічний потенціал
Технологічний потенціал
Інформаційний потенціал
Економічний потенціал техніко-економічних відносин
Економічний потенціал організаційно-економічних відносин
Економічний потенціал відносин економічної власності
Економічний потенціал господарського механізму
Інвестиційний потенціал
Інноваційний потенціал
Природний потенціал - це сукупність наявних і тих, що можуть бути мобілізовані, природних ресурсів у поєднанні з природніми умовами, які впливають на економічну діяльність та використовуються чи можуть бути використані у процесі виробництва економічних благ. У політекономічному аспекті природний потенціал можна визначити як відносини економічної власності між людьми з приводу видобування і привласнення природних ресурсів та їх використання в поєднанні з природними умовами в усіх сферах суспільного відтворення. Він забезпечується географічним розміщенням, кліматом, природними ресурсами та екологічною ситуацією.
Трудовий потенціал - це кількість та якість наявних трудових ресурсів з урахуванням можливості їх збільшення при поточному рівні розвитку науки і техніки. У політекономічному аспекті цю категорію можна визначити як систему виробничих відносин між окремими індивідами, трудовими колективами, соціальними верствами і державою з приводу відтворення і використання працездатного населення країни. Він характеризується кількісною і якісною сторонами. Тенденції динаміки народонаселення визначають чисельність трудових ресурсів, його склад, розмір зайнятості, що, в свою чергу, має вплив на сукупний попит і пропозицію, споживання і, в кінцевому підсумку, на економічне зростання.
Науковий потенціал - це сукупна можливість національної економічної системи генерувати необхідні знання, що втілюється в кількісних і якісних характеристиках винаходів та нововведень і визначається чисельністю та професійністю вчених, зайнятих у різних сферах науки. У політекономічному аспекті науковий потенціал - це відносини економічної власності між різними суб’єктами господарювання з приводу отримання, використання та привласнення наявних результатів наукових досліджень (та тих, що можуть бути мобілізовані) для реалізації основних цілей держави у сфері науки. Результатом наукової діяльності виступають нові знання (винаходи) та удосконалені методи використання вже існуючих знань (нововведення).
Технічний потенціал (потенціал засобів праці) можна визначити як сукупність можливих та перспективних технічних засобів, що використовуються чи можуть бути використані у НДДКР та виробництві і спрямовані на підвищення продуктивності суспільної праці. В політекономічному аспекті технічний потенціал - це відносини економічної власності між різними суб’єктами господарювання з приводу створення і використання системи технічних засобів та привласнення отриманих при цьому результатів у різних сферах суспільного відтворення.
Роль зайнятості у забезпеченні економічного зростання
Забезпечення життєдіяльності суспільства і розвитку особистості як
функції зайнятості здійснюється на ринку праці через фази відтворення трудових
ресурсів: формування, розподіл, перерозподіл та використання. У свою чергу,
тільки через ...
Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
Сучасний стан світового сільського господарства з огляду на
стрімкий розвиток суспільства, підвищення рівня технологій, продуктивності
праці, а також різкого демографічного росту в світі вимагає детального
дослідження. Світовий перероз ...