Праця як базисний економічний інститут

Праця є інститутом, оскільки повною мірою характеризуються за допомогою певних інституційних ознак. Вона є економічним інститутом, оскільки розглядається як відокремлена та стратифікована соціальними рамками сфера життєзабезпечення суб’єктів праці. Вона є базисним економічним інститутом, бо виступає для її носіїв підставою отримання поставленного в обов´язок факторного доходу, і саме функція зобов´язання, суспільного визнання та правового закріплення «справедливості» отримання специфікованого доходу (заробітної плати) - головне в правилах гри, які диктуються працею.У рамках структуризації праці як базисного економічного інституту серед безлічі субстратних, атрибутивних, видових, рольових характеристик праці зупинимося на чотирьох підходах до її визначення.

. Праця є, насамперед, процесом, що відбувається між людиною і природою. Прості моменти процесу праці такі: доцільна діяльність чи сама праця, предмет праці і засоби праці Процес праці згасає в продукті

. Наприкінці процесу праці виходить результат, що уже на початку цього процесу існував в уявленні людини, тобто ідеально

. Праця - джерело багатства

. Праця є абстрактно всезагальною суспільною працею

Існують і інші, більш загальні визначення праці:

Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Праця - одна з найважливіших здатностей людини, бо лише людина свідомо ставить перед собою мету створення знарядь праці, тобто відповідні речі, за допомогою яких вона впливає на предмети природи.

Праця - доцільна діяльність людини, спрямована на збереження, видозміну, пристосування середовища проживання для задоволення своїх потреб, на виробництво товарів і послуг. Праця як процес адаптації людини до зовнішнього середовища характеризувався розвитком і вдосконаленням поділу праці, його знарядь і засобів.

Таким чином, праця як базисний економічний інститут може вважатися єдиним джерелом, яке приносить доходи, тільки при повній підготовленості умов її реального здійснення, тобто завжди при наявності інституціонально оформлених власністю, владою чи управлінням факторів виробництва. При цьому проблема єдності чи відриву праці від інших інститутів відносно самого факту існування цих базисних інститутів повинна сприйматися як вторинна, яку б значущість для політекономії вона б не мала.

Подібні статті по економіці

Монетарна політитика і її інструменти
На сучасному етапі розвитку багато які держави, також і Україна формують свої власні моделі державного регулювання. Зокрема в Україні цей процес ускладнюється тим, що вона повинна перебудовувати старі формації колишнього СРСР. Дуже важливи ...

Особливості функціонування корпоратизованих підприємств харчової промисловості України (на прикладі ПАТ Рівненська кондитерська фабрика)
Актуальність теми. За останні кілька років фінансовий та виробничий стан більшості підприємств України значно погіршився. Вагомим резервом в напрямку його покращення є підвищення ефективності використання оборотних коштів, які займають ...