Існують різні теоретичні підходи до визначення національної економіки. В сучасній економічній науці Заходу національна економіка ототожнюється з національним ринком. Але такий підхід спрощує проблему. На думку відомого економіста, лауреата Нобелівської премії В. Леонтьєва, А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Мальтус, Дж. Мілль створили велику теоретичну будову, що заснована на понятті національної економіки як системи, що схильна до саморегуляції та складається із багатьох різноманітних, але взаємопов'язаних видів діяльності та суб'єктів господарювання, що виробляють і споживають.
Упродовж багатьох років представники неокласичного напряму економічної думки відстоювали саме це розуміння національної економіки. Наприклад, на таких засадах Л. Вальрас розробив свою теорію загальної ринкової рівноваги. Однак в умовах різкого підвищення ролі держави після економічної кризи 1929 - 1933 років саме таке розуміння національної економіки не повністю відповідало новим реаліям. Цілком справедливо, що представники кейнсіанського та соціально-інституціонального напрямів економічної думки ввели в систему національної економіки державу. В сучасних умовах, незважаючи на критику державного втручання в економічні процеси, видатні представники неокласицизму Ф. Хайєк і М. Фрідмен вважають, що державі необхідно не тільки виконувати роль «нічного сторожа», а й встановлювати «правила гри» суб'єктів ринкової економіки.
Таким чином, у сучасних умовах національна економіка на Заході розглядається здебільшого як ринкова змішана економічна система з властивою їй взаємодією механізмів саморегулювання, державного та громадянського регулювання.
У марксистській економічній літературі поняття «національна економіка» зустрічається рідко. Однак це стосується скоріше форми вираження, а не змісту. Національна економіка розглядається марксистами як система виробничих відносин з приводу виробництва, розподілу, обміну й споживання результатів діяльності людей, а також ефективного використання ресурсів, з властивими їй цілями розвитку виробництва, формами його організації і господарювання. Продуктивні сили і технологічний спосіб виробництва є матеріально-технічною основою національної економіки, а структура виробничих відносин, економічних законів і категорій - соціально-економічною основою.
У ході наукових дискусій сформувався ще один підхід до визначення національної економіки. Вона розглядається як народне господарство країни. Наприклад, відомий творець «німецького дива» 1948 - 1956 років Л. Ерхард у книзі «Добробут для всіх» досліджує саме національне народне господарство, проблеми переходу від тоталітарної, примусової до ринкової економіки. Народне господарство - продукт історичного розвитку, поглиблення суспільного поділу праці, усуспільнення виробництва. Воно являє собою сукупність всіх галузей і регіонів країни, об'єднаних в єдиний організм різноманітними економічними зв'язками.
Якому з цих трьох підходів віддати перевагу? Не можна вважати конструктивним як абсолютизацію, так і заперечення того або іншого підходу. У межах кожного з них вирішуються певні специфічні завдання, розробка ж складних проблем вимагає їх розумного синтезу.
Структура та організація господарської діяльності приватного підприємства
Мета даної дипломної роботи полягає в ознайомленні із
специфікою діяльності ПП "Богдан", змістом і характером роботи його
працівників, закріпленні теоретичних знань, одержаних під час навчання в
інституті і набуття певних пра ...
Теоретичні підходи щодо регіонального розвитку сфери туризму як складової економіки регіону
Актуальність
теми. Розвиток рекреаційно-туристичної сфери для багатьох країн є на сьогодні
однією з головних задач. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті
транспортних шляхів, і яка має для поступального розвитку своєї ...