Світова практика регулювання ринку робочої сили володіє значним арсеналом заходів, які використовується залежно від рівня економічного розвитку країни і цілей економічної політики, які можуть і мають бути використані в процесі реформування економіки в нашій країні.
Регулювання зайнятості в країнах з розвинутою ринковою економікою відбувається в рамках підходу, який отримав назву держави загального (соціального) добробуту. Доктрина держави загального добробуту і механізм регулювання зайнятості, який виступає активною формою соціального захисту, ґрунтується на принципах соціальної справедливості, а матеріальна підтримка поширюється на всіх осіб, які її потребують, а не лише на тих, хто заробив право на соціальні виплати трудовою діяльністю. Вплив податкової політики держави на стимулювання зайнятості в розвинутих країнах здійснюється шляхом надання пільг із звільнення від виплат в соціальні фонди, компенсації витрат на професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників і безпосередньо із зменшення податків на створення нових робочих місць, розвиток людських ресурсів, працевлаштування неконкурентоспроможних категорій громадян. Одним з найбільш ефективних стимулюючих чинників для підприємців є пільги з оподаткування прибутку. Вони спрямовані на зменшення бази оподаткування на суму коштів, витрачених на створення робочих місць, на професійне навчання чи підвищення кваліфікації працівників і т.п.
Одними з найбільш ефективних визнаються заходи, спрямовані на забезпечення професійної мобільності робочої сили, що зумовлює увагу зарубіжних урядів до створення гнучкої системи професійного навчання, яка б готувала працівників у відповідності до сучасних вимог народного господарства і була б здатна швидко і ефективно перенавчати безробітних. В багатьох країнах держава здійснює пряме цільове фінансування створення і функціонування центрів професійної підготовки і перепідготовки на підприємствах. Розповсюдженою є практика дотацій держави у розмірі 50-80% витрат, пов’язаних із створенням центрів професійного навчання на підприємствах. Крім того, існує практика спеціальних державних субсидій на заробітну плату працевлаштованим молодим людям, безробітним, або особам передпенсійного віку у розмірі 50% витрат роботодавця на вказані цілі на протязі 3-6 місяців, які значно здешевлюють для підприємств використання такої робочої сили. Державні субсидії також надаються безпосередньо громадянам для цілей професійного навчання, або для організації власної справи. .[20,с.12-15]
Незважаючи на спільні риси у формуванні держави загального добробуту, кожна країна формувала притаманні їй суспільні інститути забезпечення соціального добробуту залежно від власних національних особливостей і традицій, оскільки в жодній країні немає однаково сформульованого права на працю. Розглянемо детальніше зміст соціально-економічної політики країн соціального добробуту.
Країною, що є зразковим прикладом соціал-демократичної моделі держави соціального добробуту, є Швеція, яка характеризується найбільшими в світі соціальними видатками на активну політику зайнятості, що забезпечується найбільш високим, у порівнянні з іншими західними країнами, рівнем оподаткування підприємств і громадян: приблизно 40% загального доходу працюючих і 43% фонду заробітної плати підприємств, а податок на прибуток корпорацій становить близько 70% балансового показника. Головним напрямком діяльності держави на ринку праці є запобігання безробіттю, а не сприяння тим, хто вже втратив роботу. Активна політика зайнятості в Швеції здійснюється за такими напрямками:
обмежувальна фіскальна політика, яка спрямована на підтримку менш прибуткових підприємств і стримування прибутку високодохідних фірм для зниження інфляційної конкуренції між фірмами у підвищенні заробітної плати; - "політика солідарності" у заробітній платі;
Організація оплати праці на підприємстві (на матеріалах ТОВ Олімп)
Організація праці - це спосіб поєднання безпосередніх виробників із
засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих
кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об’єктивною необхідністю
...
Теоретичні основи формування і використання капіталовкладень на підприємствах
Мета роботи: систематизація, узагальнення, закріплення та розширення
теоретичних знань для поглибленого вивчення практичних питань щодо підвищення
економічної ефективності діяльності підприємств за перехідного до ринкових
відносин періоду. ...