Розділи економіки

Проблеми зайнятості населення в Україні

До основних проблем, що потребують державного вирішення для забезпечення стабільного функціонування національного ринку праці, станом на початок 2012 належать:

· Високий рівень тіньової зайнятості. Понад 5 мільйонів осіб перебуває поза легальним ринком праці Чисельність офіційно працюючих зрівнялася з чисельністю пенсіонерів, відповідно збільшується навантаження на державний бюджет, унеможливлюється забезпечити гідні пенсії та інші соціальні виплати. Крім того, громадяни, які працюють в неформальному секторі економіки, позбавлені соціального захисту у разі настання страхового випадку. Починаючи з 2009 кількість застрахованих працівників зменшилась на 1,37 млн. осіб - майже на 10%.

· Високий рівень економічно неактивного населення працездатного віку - майже 8 мільйонів, а з 20 мільйонів працездатних українців офіційно працює лише 13 мільйонів За умови створення сприятливого середовища на ринку праці 40% з них може розглядатися як суттєвий ресурс для відновлення трудового потенціалу держави. Але як його реалізувати, якщо 2011 року на одну вакансію припадало вісім претендентів,адже тільки за роки кризи Україна втратила два мільйони робочих місць.

· Низький рівень зайнятих у співвідношенні до всього населення - 44% при середньосвітових показниках 60,2%.

· Відставання якості робочої сили від потреб сучасної економіки. Лише 9 % облікової кількості штатних працівників (або 1 млн. осіб) охоплюються системою професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників. Періодичність підвищення кваліфікаційного рівня працівників становить у середньому 11 років, тоді як у країнах Євросоюзу - близько 5 років.Крім цього організоване навчання не завжди провадиться за професіями, що мають попит на ринку праці.

· Дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили практично за всіма групами професій. Особливо позначається нестача кадрів на високотехнологічних промислових виробництвах. Як наслідок, у середньому по Україні наприкінці 2011 року на одну вакансію претендувало 8 осіб. Майже у двох третинах регіонів ситуація була ще більш напруженою;

· Суттєвий рівень безробіття серед молоді (особливо до 25 років). У 2011 рівень безробіття у віковій категорії 15-24 становив майже 20%. Це пов’язано, зокрема, із недоліками існуючої системи професійного навчання, відсутністю належної співпраці між навчальними закладами, роботодавцями та місцевими органами виконавчої влади, незадовільними умовами праці, недостатньою мотивацією молодих громадян до оволодіння робітничими професіями, низьким рівнем їх професійної адаптації на виробництві тощо;

· На фоні недостатньо сприятливого інвестиційного клімату, відчутно низьким залишається рівень підприємницької ініціативи громадян, що, зокрема, свідчить про необхідність приділити більшу увагу механізмам державної підтримки підприємницької діяльності громадян;

· Відсутність механізмів співпраці та взаємодії між Державною службою зайнятості та приватними агентствами зайнятості, база вакансій та шукачів роботи яких у п’ять разів перевищує відповідну базу Державної служби зайнятості спотворює систему ефективної підготовки кадрів, яких потребує економіка. При цьому інформація, яка міститься в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості обмежується вільними вакансіями з непривабливою заробітною платою та шукачами роботи з числа неконкурентоспроможних осіб.

· .Разом з тим діяльність приватних агентств зайнятості (близько 14,5 тис.) відбувається в умовах недостатнього правового регулювання, що негативно впливає на захист прав та гарантій громадян, в тому числі через застосування такими агентствами нетипових форм зайнятості (запозиченої праці).

· Щорічно за різними програмами на реалізацію державної політики зайнятості витрачається до 6 млрд. гривень. Реалізація заходів сприяння зайнятості вказала на непрозоре та малоефективне використання страхових коштів. [14]

Зважаючи на необхідність розв’язання цих проблем і удосконалення нормативно-правової бази в сфері регулювання зайнятості, в Україні почалось обговорення нового урядового законопроекту "Про зайнятість населення",який повинен замінити однойменний закон. У законопроекті багато уваги приділяється професійному навчанню і перекваліфікації. Водночас зберігаються, причому з першого дня втрати роботи, матеріальне забезпечення і соціальні послуги, передбачені законом про обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Крім цього законопроект передбачає, що для нарахування допомоги з безробіття враховуються всі види виплат працівникові, з яких було сплачено страхові внески. Але впроваджується й обмеження: ця допомога не може перевищувати чотирьох прожиткових мінімумів для тих, хто працює.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Сучасна просторова організація та перспективи розвитку господарства Кременецького району
Кременецький район - адміністративно-територіальна одиниця Тернопільської області України. Площа - 918 км². Районний центр - місто Кременець. Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, пам‘яток істор ...

Структура і функції ринку
Сучасна економіка є насамперед ринковою. Тому важливе значення має з'ясування сутності ринку, його структури, функцій та умов формування. Ринок не може існувати без системи підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів і ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.