державна підтримка (адміністративна, податкова й інша) залучення іноземного капіталу в регіони з високим рівнем безробіття, у тому числі для розвитку малого бізнесу, підготовки для нього робочої сили тощо.[2]
З метою реалізації державної політики зайнятості Кабінет Міністрів України розробляє, а Верховна Рада України затверджує державну програму зайнятості населення. У державній програмі зайнятості населення визначаються пріоритети у сфері зайнятості, механізми їх реалізації, джерела фінансового забезпечення її виконання, прогнозні загальнодержавні й територіальні показники зайнятості та безробіття. Їх реалізація здійснюється шляхом виконання планів дій та заходів щодо сприяння зайнятості населення, які розробляються з урахуванням основних показників ринку праці Міністерством праці та соціальної політики за участю інших центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Територіальні та місцеві програми зайнятості населення є механізмом реалізації державної програми зайнятості населення в регіонах і складовими програм їх соціально-економічного розвитку. У цих програмах визначаються основні показники ринку праці та заходи, спрямовані на збалансування попиту і пропозиції робочої сили на територіальних ринках праці, соціального захисту безробітних, забезпечення додаткових гарантій зайнятості громадян,які потребують соціального захисту і не здатні на однакових умовах конкурувати на ринку праці.
Важливим провідником державної політики на ринку праці є біржа праці. Згідно з законом України "Про зайнятість населення" цей інститут інфраструктури ринку праці в Україні називається Державною службою зайнятості.
Державна служба зайнятості була створена у 1990 р Відповідно до Закону послуги, пов'язані з зайнятістю населення надаються Державною службою зайнятості безкоштовно.
Її діяльність здійснюється під керівництвом Міністерства праці і соціальної політики України та місцевих адміністрацій. Вона фінансується з Державного фонду сприяння зайнятості і звільняється від сплати податків, митних та інших зборів, що вносяться до бюджету.
Основні завдання державної служби зайнятості в Україні:
аналіз і прогнозування попиту і пропозиції на робочу силу, інформування про стан ринку праці;
консультування громадян і власників підприємств, організацій, установ про можливість отримання роботи і забезпечення робочою силою
- облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються в питаннях працевлаштування;
допомога громадянам у підборі підходящої роботи, а роботодавцям в підборі необхідних працівників;
організація професійної підготовки і перепідготовки громадян, які лишилися без роботи;
надання послуг відносно працевлаштування і профорієнтації незайнятого населення;
реєстрація безробітних і надання їм в межах своєї компетенції допомоги, в тому числі і матеріальної;
участь у підготовці перспективних і поточних програм зайнятості і заходів щодо соціального захисту різних верств населення від безробіття.
Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи і організації, підпорядковані службі зайнятості.
Поряд з державною службою зайнятості на ринку робочої сили великого значення набуває Державний фонд зайнятості. Останній формується за рахунок асигнувань з бюджетів різних рівнів, внесків підприємств, установ, організацій, кооперативів, добровільних внесків громадських організацій, громадян, іноземних фірм. Державний фонд зайнятості використовується для фінансування заходів щодо профорієнтації населення, професійного навчання вивільнених працівників і безробітних, сприяння їх працевлаштуванню і виплати допомоги по безробіттю, надання безпроцентних кредитів безробітним, для здійснення підприємницької діяльності, організації додаткових робочих місць, на утримання працівників служби зайнятості і оплати інших витрат пов'язаних з соціальним захистом прав громадян України на працю[11, c. 75-78].
Важливим законом України, який визначає правові основи регулювання соціального захисту безробітних є Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" [12]. Закон визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття як систему прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає забезпечення матеріальних виплат застрахованим особам у разі безробіття з незалежних від них обставин, а також фінансування соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Техніко-економічні показники формувального відділення ливарного цеху
Литво є одним з найстаріших способів, яким
ще в старовині користувалися для виробництва металевих виробів - спочатку з
міді і бронзи, потім з чавуну, а пізніше із сталі та інших сплавів.
В нашій країні високими темпами ростуть
об'єм ...
Структура та організація господарської діяльності приватного підприємства
Мета даної дипломної роботи полягає в ознайомленні із
специфікою діяльності ПП "Богдан", змістом і характером роботи його
працівників, закріпленні теоретичних знань, одержаних під час навчання в
інституті і набуття певних пра ...