-річний досвід трансформаційних процесів в Україні з калейдоскопічною швидкістю охопив і віддзеркалив майже тривікову історію розвитку економічної думки і світової практики становлення ринкової економіки. Економічні реформи українського типу розпочалися під пріоритетом «ліберальної моделі», яка була застосована без глибокої оцінки внутрішніх умов і особливостей національної економіки, та й без достатнього усвідомлення теоретичних основ і практичних наслідків впровадження вільного ринку, що призвело до уповільнення відтворювальних процесів, обвальної інфляції і подальшої деградації суспільного виробництва.
Друга половина 90-х років і початок нового тисячоліття позначилися переосмисленням попереднього реформаторського досвіду. Українські вчені зробили суттєвий внесок в економічну теорію трансформаційних процесів. Регулююча роль держави на перехідному етапі до ринку отримала істотне наукове обґрунтування, що значно посилило її пріоритетні позиції у забезпеченні і гарантуванні соціально-економічних і науково-технічних інтересів суспільства.
Було доведено, що держава, ринок і громадянське суспільство мають гармонізувати свою участь у формуванні і реалізації цільових орієнтирів з економічного зростання, інноваційно-інвестиційного розвитку та структурно-технологічного оновлення виробництва, розглядаючи їх як пріоритетні напрями трансформаційних процесів, що постали в ранг суспільних цінностей і інтересів [5, 6, 7, 8].
Необхідність гармонії і єдності всіх гілок влади, підприємств і суспільства в регулюванні економіки набула особливої актуальності на сучасному етапі економічного розвитку як елемент протикризової стратегії держави, де пріоритети мають зосередити увагу суспільства на найбільш ключових напрямах і заходах з подолання загроз і мінімізації її наслідків для національної економіки.
Пріоритети, уособлюючи в собі суспільні цінності та інтереси як «універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності», набувають ознак фундаментальної економічної категорії. Через пріоритети йде структурування стратегічних завдань економіки, а також тактичних заходів і механізмів їх розв’язання і підтримки.
Архітектоніка пріоритетів має базуватися на глибокому аналізі причин, що обумовлюють наявність проблемної ситуації і роблять доцільним віднесення її до пріоритетних.
Оскільки ранг пріоритетності засвідчує передусім об’єктивну оцінку важливості суспільних інтересів відносно розв’язання проблеми, то й і ознаки пріоритетності треба шукати насамперед у розкритті суспільного значення проблеми.
Можна виділити наступні методологічні позиції, в яких наголошується, що особливої уваги при аналізі причин пріоритетності заслуговують такі аспекти:
наскільки винятковою є проблема в науковому і практичному значенні, чи забезпечує її розв’язання приріст нових знань і можливість зайняття лідируючих позицій на вітчизняному і світовому ринках;
наскільки деструктивним для економіки можуть бути наслідки в разі не вживання адекватних заходів з розв’язання проблеми;
наскільки суперечливою з позицій світових стандартів і сучасних поглядів є проблемна ситуація і наскільки вона гальмує соціально-економічний розвиток суспільства в разі її ігнорування.
Інноваційна діяльність підприємства
Всю
сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей
народного господарства, можна умовно поділити на дві групи — традиційні і інноваційні.
Традиційні процеси і явища характеризують звичайне функціонування на ...
Оцінка та механізм забезпечення економічної безпеки підприємства
Сучасне підприємство знаходиться в умовах безперервної зміни
середовища його існування. Ця нестабільність вимагає від господарюючих
суб‘єктів постійної адаптації, зокрема пошуку нових і вдосконалення вже відомих
засобів забезпечення си ...