Сучасний стан економіки України та її стратегічні орієнтири на найближчу перспективу зумовили необхідність якнайшвидшого прискорення науково-технічного розвитку. Це одна з форм реалізації суспільного інтересу, який можна визначити як перетворення України у наукоємну, високотехнологічну і конкурентоспроможну країну. Проблемність ситуації тут полягає, з одного боку, у масштабності самого завдання, в оцінці його впливу на економіку і міжнародний статус країни, а з іншого - у недостатній розробленості теоретичних питань з вибору пріоритетів, які б дали змогу в умовах обмежених ресурсів транзитивної економіки зосередитися на більш раціональних і дієвих заходах реалізації науково-технологічної політики.
Поведінкою людини завжди керували інтереси. Це той мотиваційний фактор, який на відміну від чинників біологічного виживання, що діють на рівні підсвідомості, формує усвідомлену життєву поведінку особистості, будь-то пересічний громадянин, бізнесмен чи політик. Ієрархія інтересів відтворювалася разом з ієрархією суспільства, від інтересів поодиноких її членів до корпоративних інтересів професійних, бізнесових, політичних груп (об’єднань) і суспільства в цілому за формулою «особистість - держава - суспільство».
Багатогранний характер інтересів формується разом із розвитком людини і суспільства, набуваючи нових рис залежно від національних особливостей, освітянського і культурного рівня населення, історичних традицій, економічного стану суспільства та його політичного забарвлення. Це базовий набір цінностей, досягнення і володіння якими гарантує людині ефект задоволення, а відповідно до інтересів держави - визначає її можливості щодо економічного розвитку, обороноздатності, підтримання соціальних нормативів та конкурентного позиціювання в світовому середовищі.
Хоча інтерес, як мотиваційний фактор, діє постійно, формуючи соціально-економічну поведінку людини і суспільства, реалізація інтересів відбувається у дискретній формі, через досягнення відповідних цілей, отримання бажаних цінностей, розв’язання проблемних ситуацій. Така дискретність пов’язана із багатогранністю інтересів та обмеженими можливостями щодо їх задоволення у кожному конкретному випадку.
Окремі особистості і суспільство в цілому постійно стикаються з ситуацією, коли доводиться робити вибір - які інтереси потребують задоволення в першу чергу і яким діям доцільно віддати перевагу. Виникнення невідповідності між необхідністю і можливістю у досягненні цілій і забезпеченні інтересів майже завжди має проблемний характер, примушуючи людей і суспільство в цілому шукати найбільш раціональний шлях їх розв’язання.
Приступаючи до вирішення проблеми, необхідно насамперед мати чітке уявлення про неї - більш конкретні і якісні ознаки та більш точні характеристики [1, 9]. І вже залежно від цього ставити цілі, які необхідно буде досягти в процесі вирішення проблеми, проводити її ранжування, конкретизуючи засоби досягнення. Серед останніх - надання пріоритетного розвитку окремим сферам, галузям, об’єктам, вдосконалення існуючих та розробка нових організаційних форм і способів, широкий арсенал економічних важелів й інструментів тощо.
Теорія граничної корисності
Теорія
граничної корисності,
напрямок політекономії, що виникнуло в останній третині 19 в. Розробляли
представники австрійської школи: У. Джевонс, Л. Вальрас, К.
Менгер, Э. Бем-Баверк і ін. Відповідно до теорії граничної корисності,
ці ...
Теорія граничної корисності
Найбільш
вагомий внесок у розвиток теорії граничної корисності зробила австрійська школа
політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки XIX століття.
Австрійська
школа - це суб'єктивно-психологічний напрямок в політекономії, що розроб ...