Розділи економіки

Нормування затрат і їх роль в управлінні витратами

Нормування - це процес розробки і встановлення граничних величин запасу і витрачання виробничих та інших ресурсів, необхідних для забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

Початковий зміст нормування ресурсів зводиться до процесу встановлення нормативно обґрунтованих затрат ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових та ін.) у розрахунку на одиницю продукції.

Метою нормування витрачання ресурсів є забезпечення ефективного їх використання на основі комплексних зусиль щодо зниження сукупних затрат на виробництво і реалізацію продукції. Вказаного можна досягнути, якщо при нормуванні головна увага буде надаватися можливостям використання сучасної високоефективної техніки і технології та відповідній організації виробництва, праці і управління, які б сприяли зниженню витрат ресурсів і своєчасно відображали це зниження у нормах витрачання.

Норма - це гранично допустима (максимальна чи мінімальна) величина витрачання будь-якого ресурсу на одиницю продукції.

Якщо норми встановлюються в абсолютному виразі (наприклад, норма часу у нормо-годинах), то нормативи відображаються, як правило, у коефіцієнтах або у відсотках на усі види ресурсів, що використовуються.

З метою реалізації функції управління витратами, зокрема планування, керівні органи використовують систему норм і нормативів, яка класифікується залежно від мети, об'єктів нормування, масштабів, часу дії та інших критеріїв.

За об'єктами нормування уся нормативна база поділяється на:

- норми використання трудових ресурсів;

норми запасів і витрачання товарно-матеріальних цінностей;

норми використання основних фондів;

норми і нормативи організації виробничих процесів;

норми і нормативи використання фінансових ресурсів.

За масштабами застосування нормативна база поділяється на:

- норми і нормативи, які встановлюються на основі державних стандартів і вимог;

норми і нормативи, які рекомендуються до застосування на галузевому рівні;

загальнозаводські (виробничі) норми;

предметні, подетальні, поопераційні норми, які розробляються підприємством самостійно.

За часом дії норми і нормативи поділяються на: перспективні; поточні.

Нормування затрат здійснюється відповідно до розмірних, вагових і якісних характеристик складових елементів і продукції в цілому. При цьому враховуються технологія виготовлення продукції, а також умови транспортування, зберігання, експлуатації і обслуговування, утилізації.

Норми і нормативи, які використовуються для найбільш точного розрахунку затрат ресурсів, досить різноманітні. До їх складу входять:

ü типові норми і нормативи затрат на виконання різних видів робіт;

ü укрупнені норми і нормативи на деталі і операції, типові технологічні процеси;

ü математичні залежності між ваговими, якісними і розмірними параметрами продукту та затратами часу;

ü окремі переходи, прийоми і рух регламентно-розрахункових і планово-управлінських робіт та процедур;

ü норми і нормативи обслуговування і споживання;

ü норми керованості (керування);

ü комплексні норми і нормативи на підтримку і забезпечення умов нормального ходу технологічного процесу тощо.

Існує правило: чим більший обсяг виробництва і реалізації продукції, тим більш ретельно повинні нормуватися затрати робочого часу і тим більш диференційованими (за переходами, операціями, деталями, стадіями технологічного процесу тощо) повинні бути нормативи. Навіть незначні перевищення фактичних затрат робочого часу проти нормативних викликають суттєвий ріст фонду заробітної плати, ріст собівартості і зниження рентабельності продукції. У масовому, багатосерійному і серійному виробництві при виготовленні продукції використовують методи технічного нормування праці.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6

Подібні статті по економіці

Комерційні банки
Промайнуло чотири роки розбудови самостійної банківської системи. Безумовним досягненням є створення дворівневої банківської системи на чолі з Національним банком України, який дійсно став Центральним банком ...

Лісовий комплекс України
Підприємства лісовиробничого комплексу зайняті заготівлею, механічною та хімічною переробкою деревини та інших лісових багатств. Основними його галузями є лісове господарство, власне лісова промисловість або лісозаготівельна, а також ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2018 рік.