Конкуренція та проблеми концентрації капіталу в національній економіці

Протягом останніх років зросли масштаби та вплив неофіційних фінансово-промислових груп України. Експерти Світового банку зазначають, що економічне зростання, яке має місце в Україні, значною мірою зосереджується якраз у них. Саме такі групи можуть обходити формальні інституції завдяки зв’язкам власності, особливим відносинам з органами державної влади та прямому тиску на регуляторні органи. Ці групи зробили певний позитивний внесок в економіку України та відіграли помітну роль у розвитку інституцій корпоративного управління і фінансового посередництва. Однак є небезпека, що така модель «економіки інсайдерів» стане однією з основних перешкод на шляху подальшого розвитку України. Ця модель за своєю природою є несумісною з добросовісною конкуренцією, сприяє непрозорості та корупції, відштовхує іноземних інвесторів, перешкоджає пристосуванню економіки до мінливих ринкових умов, обмежує використання сприятливих порівняльних переваг України та ускладнює процеси, пов’язані з доступом до іноземних ринків.

Протидія негативним для української економіки процесам, а також збереження її конкурентоспроможності можуть бути успішними тільки при стратегічному плануванні економічної концентрації та створенні українських корпорацій, які відповідали б міжнародним стандартам і могли б протистояти агресивній політиці ТНК на світовому ринку.

На думку Томаса Ділоренцо, вся філософія системи захисту державного регулювання будується на ідеї про те, що ринкова система піддається провалам, таким, перш за все, як так звана «монополія вільного ринку». Вчений відстоює ту позицію, що державне регулювання формувалося наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. як реакція на «провал» ринку. Щодо антимонопольного регулювання, то воно супроводжується величезними і масштабними суспільними витратами. Це світ, в якому конкуренцію підвищують як базову аксіому, однак, «дуже велику» конкуренцію утискують за безмежність. Не знаючи достеменно, що таке справжня конкуренція, підприємці прагнуть уникати кроків, спрямованих на підвищення ефективності. Однак, як демонструє історія антимонопольної політики, така невизначеність є ідеальною для суб’єктів, спроможних організовувати економічно шкідливу, але «кон’юнктурно» вигідну політику, зокрема протекціонізм, а потім використовувати антимонопольні закони для звинувачень приватного сектору в економічних проблемах. Дослідник загалом уважає, що закон Шермана ніколи не мав за мету захист конкуренції. Це був відверто протекціоністський акт, створений для захисту дрібного та менш ефективного бізнесу від більших конкурентів. Тому допоки антимонопольні закони існують, вони будуть піддаватися політичним маніпуляціям.

Російські дослідники О. Лібман та Б. Хейфець зазначають, що нині в економіці багатьох країн СНД відбувається таке явище, як трансформація концентрації власності у ринкову владу. Загроза монополізації - принципова відмінність інвестиційної експансії та «регіоналізму знизу» від «конструювання ринків» за європейським зразком. В ЄС спільна антимонопольна політика стала потужним інструментом і часто виявлялася значно більш ефективною, ніж національна. Економіки країн СНД характеризуються високою концентрацією власності. Для порівняння слід навести дані про те, що частка десяти найбільших російських компаній у ВВП становить 41%, у той час як в Японії - 32%, у США - 27%, у Німеччині - 20%. Частка ж малого бізнесу у ВВП не перевищує 10% (тоді як у країнах Європи - 40-50%). Десять найбільших приватних власників контролюють більше ніж 60% капіталізації російського ринку, що є найвищим світовим показником (аналогічний показник у США та Великій Британії становить близько 10%, у Південній Кореї - 37%, в європейських країнах - близько 30%). Аналогічна структура економіки з пануванням невеликого числа бізнес-груп характерна й для України. За таких умов захист панівних фірм від конкурентів супроводжується й додатковими ризиками. Чинники залежності від вектору розвитку можуть призвести до закріплення неефективних каналів та компонентів взаємодії між країнами. Це явище можна вважати особливою формою X-неефективності, існування котрої є характерним для монополізованих ринків.

Подібні статті по економіці

Макроекономічна політика у відкритій економіці
Метою роботи є вивчення дії макроекономічної політики у відкритій економіці. Предметом дослідження курсової роботи є підстава взаємодії основних макроекономічних механізмів за умов відкритої економіки. Актуальність обраної теми ...

Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави
Розростання глобалізаційних процесів зумовлює все більшу взаємозалежність національних економік країн, що не лише сприяє інтернаціоналізації, а й становить загрозу їхній економічній безпеці. Таку тенденцію можна легко простежити розгля ...