Однак, не зважаючи на велику кількість дискусій, більшість учених економістів і юристів відносять появу сучасних БНК до другої половини ХІХ ст. Саме у цей період з'являються правові умови для розвитку великомасштабного бізнесу, першою з яких можна вважати законодавче закріплення такої форми організації, як акціонерна компанія.
Взагалі така форма ділового підприємства була розроблена англійськими торговцями ще у XVІI ст. У той час часткова участь у праві власності компанії представлялася сертифікатом акції, які можна було вільно продавати та купувати. Головна ознака тодішніх акціонерних компаній полягала у тому, що вони створювалися без королівського декрету. Через відсутність у цих компаній відповідної санкції уряду, вони не визнавалися законними. Така позиція базувалася на доктрині римського права про концесії, тобто ніяка група або асоціація не могла претендувати на правовий статус, доки цей статус не отримав визнання монарха. Суди не визнавали акціонерні компанії юридичними особами, що створювало труднощі з придбанням власності, її захистом в суді, а також з юридичним забезпеченням виконання контрактів. Ще один недолік таких компаній полягав у необмеженій відповідальності їх учасників за борги компанії. Не зважаючи на це, подібні акціонерні компанії мали цілий ряд переваг, які сприяли їх активному поширенню в діловій практиці. Серед них можна назвати: легкість передачі прав власності, стабільність управління, можливість його здійснення через довірених осіб та інші.
З метою перешкоджання розповсюдженню акціонерних компаній в 1720 році англійським парламентом був прийнятий так званий Закон про мильні пузирі (“Bubbles-Act”). Він став першим загальним законодавчім актом, який безпосередньо стосувався акціонерних компанії. Цей закон визнавав злочинними промислові компанії, члени яких несуть обмежену майнову відповідальність і частки участі в яких можуть бути відчужені. Такі компанії визнавалися джерелом безпорядку і переслідувалися судом. Для посилення значення Закону про мильні пузирі у 1734 році був прийнятий Закон Бернарда (“Barnadds-Act”), який мав за мету попередження спекулятивних біржових операцій. Хоча прийняті закони й загальмували розвиток акціонерних компаній, вони не змогли зупинити їх розповсюдження Перед англійським урядом повстала необхідність розробки законів, які б регулювали створення акціонерних компаній.
З 1824 по 1827 роки була прийнята ціла низка законів, якими був відмінений Закон про мильні пузирі, спрощені умови набуття корпоративних прав, що полегшило заснування акціонерних компаній, а також введена досить складна система їх реєстрації. Але прийняття цих актів не дало позитивних результатів і процес розробки законодавства з регулювання акціонерних компаній було продовжено. В 1834 році англійській парламент уповноважив монарха надавати компаніям "письмовий патент" на привілей порушувати справу у суді та бути переслідуваними судом через державних обвинувачів. Хоча закон 1834 року формально не легалізував акціонерні компанії, зважаючи на те, що іноді право переслідувати та бути переслідуваним у суді є достатнім для визнання юридичної особи, письмовий патент, по-суті, став тим самим, що й декрет про заснування корпорації. У 1844, 1845 та 1847 роках були прийняті закони, які вводили систему реєстрації акціонерних компаній, створених без спеціального парламентського акту. Для здійснення такої реєстрації при торгівельній палаті була заснована спеціальна установа (“Joint Stock Companies Registration Office”) та створена посада регістратора акціонерних компаній.
В період між 1855-1858 роками в цій галузі з'явилися нові законодавчі акти. Першим та основним з них став Закон про обмежену відповідальність (“Limited Liability Act”) 1855 року, який дозволив створювати компанії з обмеженою відповідальністю. Прийняті далі закони остаточно узаконили та закріпили за акціонерною формою компанії її головну перевагу, а саме обмежену відповідальність учасників за борги компанії.
Співвідношення ринкових і державних методів регулювання економіки
державний регулювання німецький економіка
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що самостійна Україна з
1991 року поступово змінює суспільно-економічну формацію з „розвитого
соціалізму” з загальнонародною власністю на засоби ...
Побудова моделі дослідження витрат підприємства
Існує досить велика кількість способів, за допомогою
яких підприємство може заробляти прибуток. І для кожного способу найбільш
важливим фактором є фактор затрат, тобто тих реальних витрат, які повинне
понести підприємство в процесі сво ...