Розділи економіки

Довгострокові передумови та фактори соціально-економічного розвитку

Створення відповідних передумов для сталого зростання потребує розв'язання ключових соціально-економічних проблем.

Передусім це стосується підвищення продуктивності праці з одночасним вжиттям заходів до пом'якшення соціальних наслідків безробіття у зв'язку з несприятливими прогнозами розвитку ситуації на ринку праці, а також повномасштабною структурною перебудовою економіки. Неодмінною умовою вирішення цього питання є збільшення інвестицій в людський потенціал.

Економічне зростання буде неможливим без значного оновлення основних фондів та їхньої структури. Адже 3/4 з них у 2010 році досягнуть критичного віку (понад 20 років), що не відповідатиме вимогам ХХІ століття та обмежуватиме можливості здійснення політики технологічних проривів.

Зниження енергоємності продукції слід розглядати у контексті розв'язання стратегічних завдань підвищення конкурентоспроможності та ослаблення залежності України від імпорту енергоносіїв, особливо з огляду на очікуване зростання світових цін на них.

Серед довгострокових факторів соціально-економічного розвитку, слід назвати випереджаючі темпи збільшення у світовій торгівлі протягом перших 10 років ХХІ століття частки високотехнологічної продукції. Ця обставина дасть змогу визначити найоптимальніші напрями технологічних проривів, на яких можливе значне нарощення експорту наукоємної продукції та поліпшення йогоструктури.

Після істотного зниження цін (у період 1997 - 1999 років) на основні товари експорту України (метал, продукція сільського господарства, хімічної і харчової промисловості) очікується їх стабілізація і навіть незначне зростання у 2000 - 2002 роках.

Нарощуванню українського експорту сприятиме повноправне членство України у Світовій організації торгівлі (СОТ), зменшення тарифних і нетарифних обмежень для українських товарів на світових ринках. Створиться реальна можливість для диверсифікації зовнішньої торгівлі.

Основним цільовим завданням на довгострокову перспективу залишається досягнення сталого зростання обсягів ВВП на основі фінансової стабільності, ефективного використання існуючого виробничого потенціалу та його модернізації, адаптації підприємств до ринкових умов, послідовного нарощування інвестиційних ресурсів, підвищення ефективності їх використання.

Стратегією розвитку на період до 2010 року передбачається поєднання активної політики у сфері державного регулювання та лібералізації економічних відносин, створення умов для прискореної легалізації "тіньової" економіки.

Пріоритетами в економічній політиці має стати формування ефективної структури економіки та пожвавлення інвестиційних процесів, реформування фінансової системи, перехід до інноваційного вектору розвитку, активізація внутрішнього ринку, диверсифікація зовнішньоекономічної діяльності і створення надійної бази для розв'язання соціальних проблем.

Засобами державного регулювання повинні бути забезпечені рамкові умови функціонування економіки:

послідовне зниження інфляції до 7 відсотків щороку у 2001 - 2005 роках та до 5 відсотків - у 2006 - 2010 роках;

стабільність національної валюти та дотримання оптимальних розмірів дефіциту державного бюджету;

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Регіональна інвестиційна програма як форма державного управління інвестиційною діяльністю у регіоні
Інвестиційна діяльність відіграє важливу роль у регіональному розвитку продуктивних сил. Вихід української економіки з кризи пов'язаний передусім з відтворенням інвестиційного процесу. Державне регулювання інвестиційного процесу спря ...

Ринок праці в соціально-економічній системі
Актуальність роботи полягає в тому, що в сьогоднішній економічній ситуації, яка склалась в Україні, необхідна розробка ефективних заходів щодо соціального захисту населення і насамперед його найбідніших верств; формування потреби народ ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.