Запропонований Європою Глобальний план Маршалла має за мету зробити глобалізацію більш справедливою і водночас закласти основу еко-соціального економічного дива світового масштабу. Глобальне еко-соціально-економічне диво можливе, стверджують ідеологи проекту Глобального плану Маршалла. За їх задумом, воно принесе новий великий потенціал розвитку, більший, ніж діюча світова система вільної торгівлі. З іншого боку, глобальна еко-соціальна економічна система несе в собі більший потенціал безпеки розвитку, яка набуває критеріального значення в національних і міжнародних стратегіях. Очевидно, нова об'єднана Європа справді прагне запропонувати нову цивілізаційно-альтернативну концепцію світового розвитку, яка має всі шанси для впровадження в майбутньому і в якій безпека розвитку і ноосферна економіка досягатимуться через механізми глобального солідаризму, співробітництва та інтеграції.
За задумом ініціаторів концепція Глобального плану Маршалла включає в себе створення нової мегасистеми для ефективної ліквідації бідності на глобальному рівні. Ця система має бути погоджена із загальним збереженням природного довкілля і тим самим вона зможе спрямувати світову спільноту на шлях сталого розвитку. Ця глобальна довгострокова (безстрокова) програма дасть змогу 2-3 млрд людей планети, які програли від глобалізації, динамічно реалізувати їх людський і підприємницький потенціал на свою користь, а також на користь світової економіки в цілому. Передбачається швидке і ефективне здійснення відповідних реформ. Звичайно, більш розвинені країни, такі як Україна, які вже стоять на шляху реформ, мають більше шансів на успішний розвиток. Тому Україні треба приєднатись до цієї глобальної програми найближчим часом. При цьому Україна може виступати не лише реципієнтом економічної допомоги, а й певним інтелектуальним і технічним донором. Відповідно до цього глобального плану, щорічні інвестиції для кофінансування проектів у країнах, що розвиваються (Південь), становитимуть як мінімум 50 млрд євро. Це додаткові інвестиційні ресурси до тих, що вже виділяються на програми розвитку під егідою ООН.
Європейські ініціатори вважають, що кожна країна - член ЄС без шкоди для себе може вносити щорічно 1,5 % свого ВВП у фонд Глобального плану Маршалла. На такій розширеній фінансовій базі планується забезпечити глобальну сталість і динамічний глобальний розвиток, що нам здається ілюзійним і нереальним. Щоправда, ці обмежені інвестиції розглядаються лише як детонатор і пусковий механізм для країн, що розвиваються. Отримавши нову фінансову підтримку, вони повинні впроваджувати екологічні і соціальні стандарти, запровадити лібералізацію і стабілізацію своїх ринків, що дасть можливість залучати іноземні інвестиції до країн, що розвиваються, і, таким чином, формувати абсолютно нові масштаби і рівень міжнародного співробітництва. Як бачимо, йдеться про те, щоб через глобалізацію європейського типу з людським обличчям розширювати світові ринки для найбільш розвинених, у тому числі європейських країн.
Нова європейська модель Глобального плану Маршалла базується на тому, що існує прямий взаємозв'язок між національною безпекою і глобальною безпекою, між економічною безпекою і безпекою розвитку, між характером і змістом нового світового порядку і економічним добробутом. Захист глобального довкілля в умовах соціальних конфліктів і бідності стає неможливим. Глобальний ресурсний диктат і ресурсна експлуатація бідних країн поставлені на грань глобального конфлікту.
Процес розширення ЄС позитивно сприятиме реалізації Глобального плану Маршалла. Очікується, що вже на першому етапі (наступні 15 років) ця програма дасть поштовх потужному світовому економічному розвитку і дасть свій перший і найважливіший результат - створення умов для подальшого подолання бідності і ліквідації голоду у світі.[11]
Регулювання і розподіл доходів
Будь-яке суспільство є складним утворенням, що складається з людей,
об'єднаних певними ознаками. Однією з основних характеристик людини в сучасному
суспільстві є розмір і засоби одержання нею свого сукупного доходу. Доход у
самому зага ...
Ринкова інфраструктура
Проголошення
України незалежною державою відкрило реальні можливості переходу її до ринку.
Подолання деструктивного тоталітарно-адміністративного режиму,корінна
перебудова економічних процесів шляхом здійснення радикальних реформ,
спрямов ...