Післявоєнний досвід Західної Європи заслуговує уваги як з позицій відновлення господарства, оздоровлення фінансів і грошей, налагодження економічного співробітництва країн, так і з погляду стратегії промислового розвитку, що забезпечує створення матеріальних передумов для могутнього технологічного прогресу в різних сферах виробництва. Післявоєнна західноєвропейська економіка характеризувалася мілітаризованою системою виробництва, ерозією керованості, розривом багаторічних зв'язків в промисловості, фінансах, торгівлі. Були потрібні значні капітальні вкладення в устаткування, не вистачало найнеобхідніших продуктів. Темпи інфляції, нестійкість європейських валют були такі високі, що підривалася зацікавленість сільського господарства в обміні своїх продуктів на гроші.[5]
Оцінюючи положення в економіці західноєвропейських країн, спеціально створена при Президентові США комісія з аналізу допомоги європейським державам відзначала в своїй доповіді, що:
) Об'єм виробництва в цих країнах значно нижчий за довоєнного з критичним рівнем здобичі вугілля;
) Європа втратила крупне джерело іноземної валюти у формі платежів за послуги;
) Потреба в імпорті дуже висока;
) Відбулося сильне зрушення в співвідношенні цін між промисловістю і сільським господарством на користь останнього;
) Спостерігалося руйнування єдиної системи торгівлі в цих країнах, як внутрішньої, так і зовнішньої.[6]
До 1947 року склалося положення, за якого саме збереження досягнутих об'ємів виробництва продукції опинилося під питанням. Життєздатність західноєвропейської економіки багато в чому підтримувалася імпортом з Північної Америки. Країни Західної Європи за рахунок їхнього власного виробництва могли забезпечити своє споживання зерна, бавовни, алюмінію, міді тільки на 40%, свинцю й цинку - на 30%, сала й масла - на 15%. Відразу після війни імпорт країн Західної Європи забезпечувався наданням субсидій і позик з боку США й Канади, використанням золотих і доларових резервів. До 1947 року потік фінансових надходжень із цих джерел виснажився. Через нестачу платіжних засобів західноєвропейські країни опинилися перед перспективою скорочення імпорту продовольчих і ключових сировинних ресурсів. Без допомоги США імпорт у держави Західної Європи скоротився б наполовину, а доларовий імпорт - на 4/5, що означало б для цих держав економічний параліч.
Його настання не відповідало б і власним інтересам США. Але не відповідав ні американським, ні західноєвропейським інтересам і курс на закріплення за США ролі діючого благодійного постачальника найрізноманітніших товарів першої необхідності. Був потрібний такий сценарій співробітництва, який би:
а) забезпечував більшу самооплатність економічного відродження Європи;
б) співставлявся із розпочатим наприкінці 40- х рр. черговим відновленням технологічної бази американської економіки;
в) підвищував віддачу від американської допомоги.[7]
Конструктивна реалізація цього сценарію й втілилася в плані Маршалла. Є необхідним підмітити, що структурні зрушення, що охопили в цей час індустріально розвинені країни, низька платоспроможність колишніх радянських республік висувають подібні до здійснених за допомогою плана Маршалла завдання перед стратегією міжнародного економічного співробітництва, спрямованого на підтримку східноєвропейських, і українських зокрема, реформ. Про зміну ситуації в Західній Європі в ході реалізації плану Маршалла свідчить те, що щорічна допомога в 4-5 млрд.$ дозволила за 3 роки збільшити випуск продукції на 20 млрд.$. Висока результативність цього плану багато в чому пояснюється тим, що він був орієнтований на збільшення постачання західноєвропейського виробництва, на виборчий імпорт сировини й матеріалів.
Заходи щодо перебудови господарських відносин, у тому числі зовнішньоекономічних, по фінансовій стабілізації поєдналися із зусиллями по збереженню європейського економічного потенціалу, підвищенню ефективності його використання.
Податок на прибуток
Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки й обов’язковою умовою ефективного функціонування фінансової системи та економіки країни в цілому. Тому дотримання платниками податків податкової дисципліни потр ...
Система економічної безпеки за матеріалами організації ТОВ Будхаус
Економічна
безпека являє собою універсальну категорія, що відображає захищеність суб'єктів
соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи
кожним його громадянином.
Економічна
безпека підприємства - ...