Стан та передумови сучасних міграційних процесів

Україна зайняла п’яте місце в світі за кількістю трудових мігрантів після Мексики (11,9 млн. мігрантів), Індії (11,4 млн. мігрантів), Росії (11,1 млн. мігрантів), Китаю, (8,3 млн. мігрантів).

На заробітки з країни виїхало 6,6 млн. громадян України. Це майже 15% від загальної кількості населення країни. Найбільше українських мігрантів у Росії, Італії, Португалії, Іспанії, Чехії, Польщі та США. Україна втрачає не тільки потенційних робітників, але й дипломованих спеціалістів. Зараз за кордоном працює 3,5% від загальної кількості українців, які мають вищу освіту.

За розрахунками науковців, міграційний коридор «Україна - Росія» займає третє місце після коридорів «Мексика - США» та «Росія - Україна». До Росії з України виїхало 3,6 млн. осіб, а в зворотному напрямку - 3,7 млн. осіб.

За 1989-2000 роки пострадянський простір а межах етнічної еміграції, залишило близько 1,4 млн. євреїв разом з родичами - не євреями. З них 887,5 тис., або 63%, емігрували до Ізраїлю. 32% мігрантів виїхало саме з України.

Для кількісної оцінки міжнародного переміщення робочої сили використовуються показники, які фіксуються в платіжному балансі країни і виступають частиною балансу поточних операцій та класифікуються за такими статтями:

трудовий дохід, тобто виплати зайнятим, заробітна плата, отримані приватними особами нерезидентами за роботу, яку вони виконали для резидентів, їх частка складає близько 31%;

переміщення мігрантів - оціночний грошовий еквівалент вартості майна мігрантів, яке вони завозять, переміщуючись з країни в країну. Доля цієї групи становить 7%;

перекази працівників - грошові перекази та пересилка товарів мігрантами своїм родичам, які залишились на батьківщині. Дана стаття є найбільшою і становить 62%.

Експорт робочої сили супроводжується валютними перекладами емігрантів, що виступають у ролі своєрідної плати за експортований товар - трудові ресурси. Причому одержання валютних доходів від експорту робочої сили не веде до одночасних виробничих витрат у країні походження, як це характерно для торгівлі товарами.

Саме одним з позитивних наслідків міграції, є грошові перекази, які надходять до країн еміграції. Як свідчать дані Міжнародної організації міграції, в докризовий час українські мігранти пересилали в Україну до 8 млрд. дол. щорічно.

Так, якщо в Єгипті експлуатація Суецького каналу наприкінці 80-х років давала прибуток в 970 млн. дол., а туризм - 600 млн., то грошові перекази іммігрантів - 3,1 млрд. дол. А в такій країні, як Ємен, сума емігрантських перекладів перевершувала в той же період надходження від експорту більш ніж в 30 разів. За оцінками експертів Всесвітнього банку, зростання грошових переказів на 10% призводить до зниження чисельності населення, яке живе за межею бідності на 3,5%.

Для сучасного етапу розвитку української економіки такі притоки грошових коштів є потужним джерелом фінансових ресурсів, що отримує країна (таблиця 2).

Таблиця 2. Часткові показники платіжного балансу України, млн. дол.

Як видно з таблиці, грошові перекази працюючих за кордоном на батьківщину зросли у 2010 році порівняно з 2009 р. на 6,64%. Порівняно з прямими іноземними інвестиціями, грошові перекази в 2009 р. складали 33,48% від суми інвестицій, а в 2010 р. -33,57%. Темпи зростання іноземних інвестицій склали 1,063, а зростання переказів - 1,066.

При характеристиці міграції визначальним моментом є мотивація. Саме це виділяє міграцію серед інших переміщень людей через державні кордони. Бажання заробити більше та можливість застосування своєї кваліфікації, самореалізація творча та професійна - це один із спонукальних моментів міграції.

Для розуміння сучасних міграційних процесів необхідно розглянути їх глибинну сутність, причини та фактори, що сприяють активізації даної форми світової взаємодії.

За приблизними підрахунками щорічне міграційне сальдо на середину 90-х років складало близько 1 млн. чоловік, тобто до приймаючих країн приїжджало в середньому на 1 млн. осіб більше, ніж від’їжджало. За прогнозами, найближчим часом, у зв’язку зі стабілізацією світової економіки міграційне сальдо буде скорочуватись. За даними Системи спостереження міграційних процесів (СОЕМІ) питома вага іноземців у загальній кількості трудових ресурсів на початку 90-х рр. складала: в Австралії - 24%, Канаді - 18,5%, США - 9,3%. Ці показники вищі за показники присутності іммігрантів у загальній кількості населення цих країн, відповідно: 22,3%, 15,6%, 7,9%.

Подібні статті по економіці

Податок на прибуток
Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки й обов’язковою умовою ефективного функціонування фінансової системи та економіки країни в цілому. Тому дотримання платниками податків податкової дисципліни потр ...

Комплексна оцінка фінансового стану суб'єкта господарювання на прикладі ТДВ Трембіта
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав суб'єктів господарювання у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану суб'єктів госп ...